Ви увійшли як Гість
Вітаю Вас Гість!
Субота, 25.11.2017, 05:04
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
 

Меню сайту


Наші учителі
 
Методичний портал
Шевченко А.В.

Інформери

Форма входу

Пошук по сайту

1

Наша адреса

вул. Київська, 18
м. Обухів,
Київська обл.
08700 Україна,
тел. (04572) 5-18-54, 5-19-81
Знайти нас на мапі

Календар

«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Корисні лінки

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти Київської ОДА

Академія неперервної освіти

Освітній портал 'Педпреса'

Український центр оцінювання якості освіти України

Лепетун. Для тих, хто хоче вдосконалювати українську мову

Правовий портал для освітян

Управління освіти Обухова

Управління освіти м.Обухова


Обухівський РВК
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Обухівський медколедж
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Інформаційний портал Обухова
Інформаційний портал Обухова
Форум
Форум "Бард”
Дитячий садочок
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ
Дитячий садок «Рушничок»
Парк
Парк "Київська Русь”
Освіта в Україні і за кордоном
Освіта в Україні і за кордоном
Філологічний експрес

Анатолій Коваль

Коваль Анатолій Олександрович

Дата народження: 7 вересня 1985 року

Дата та місце загибелі: поблизу м.Дебальцеве Донецької області 29 червня 2016 року

Звання: молодший сержант

Місце проживання: с.Старі Безрадичі, Київська область, Україна

Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон "Київська Русь"

Коваль Анатолій Олександрович народився в с.Старі Безрадичі 07.09.1985 року. Зростав у рідному селі разом із сестрою та братом. Після закінчення Старо Безрадичівської школи, з 2005 року навчався у Київському вищому професійному училищі де здобув професію столяра, верстатника, деревообробника. Після закінчення училища працював на підриємстві столярем. 

27 квітня 2015 року одним із перших був призваний під час п'ятої хвилі мобілізації. Будучи молодшим сержантом, бездоганно, на рівні офіцера, володів військовою справою, користувався авторитетом серед колег та мав твердий характер, притаманний справжньому чоловікові – захиснику Вітчизни. 

За словами односельчан, Анатолій, був доброю людиною, зразковим сім’янином, людиною величезної душі, безсумнівної честі, людиною життя, хорошим чоловіком і батьком. 

Приблизно о 15:40 годині, неподалік від міста Дебальцево Донецької області, терористи вдарили з мінометів по укріпленим позиціям захисників та влучили у бліндаж, в якому молодший сержант 25-го батальйону "Київська Русь" ніс бойову службу.  

Ховали Анатолія Коваля 5 липня 2016 року на місцевому кладовищі з державними почестями під постріли військового салюту. Разом із рідними та близькими плакало усе село, навіть чоловіки не могли стримати сліз.


На Київщині в селі Старі Безрадичі попрощалися з бійцем 25-го батальйону "Київська Русь" Анатолієм Ковалем. Траурна хода розтягнулася майже на кілометр. У воїна залишилися дружина та маленький син, йдеться у сюжеті ТСН.19.30.

Останні дні до дембеля він прожив, мріючи повернутись і збудувати для родини новий дім.

Це мало бути його крайнє бойове завдання, яке виявилось останнім боєм. Прощатися з Анатолієм Ковалем прийшло чи не все село. Боєць 25 батальйону "Київська Русь" загинув минулого четверга у жорстокому бою в районі Дебальцевого. Більше читайте тут: https://tsn.ua/ukrayina/na-kiyivschini-pohovali-biycya-ato-yakiy-zaginuv-na-ostannomu-boyovomu-zavdanni-pered-dembelem-688249.html

Останні дні до дембеля він прожив, мріючи повернутись і збудувати для родини новий дім.

Це мало бути його крайнє бойове завдання, яке виявилось останнім боєм. Прощатися з Анатолієм Ковалем прийшло чи не все село. Боєць 25 батальйону "Київська Русь" загинув минулого четверга у жорстокому бою в районі Дебальцевого.

Стоячи навколішках, в останню путь побратима проводжає "Макс". На похорон хлопець приїхав просто зі шпиталю. Поранення зазнав того самого дня, коли не стало "Коваля". Згадує, бойовики тоді кілька годин крили їхні позиції з артилерії. Бійці ховалися в бліндажі, як раптом один снаряд просто залетів у схованку.

"Якби не Коваль, і він вдарився об тверду землю, то там було би двохсотих набагато більше. Я навіть не знаю, як це сталося. Артилерійський снаряд ніяк не міг залетіти", - каже "Макс". 

Анатолій Коваль був сиротою. Єдиний спадок - старенька хата-мазанка. Тут боєць народився, сюди привів майбутню дружину, пізніше сюди ж з пологового приніс єдиного сина. Саме від цієї хати героя і проводжають в останню путь.

"Толік мріяв повернутися і будувати будинок з нуля. Тому що той будинк, де живе сім'я, будувати неможливо", - каже Ігор Оваденко, ветеран АТО.

Представники районної влади кажуть, що зроблять усе, щоб сім'я завжди мала захист і підтримку, але чи нададуть дружині та сину загиблого героя нове житло, чиновники не уточнюють. Не виділили вони і гроші на поховання. Їх люди збирали усім селом.

Кореспондент ТСН Мар'яна Бухан 


Нагороджений відзнакою "За оборону рідної держави" (посмертно).

Хостинг від uCoz

НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2017