Ви увійшли як Гість
Вітаю Вас Гість!
Неділя, 23.07.2017, 15:42
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
 

Меню сайту


Наші учителі
 
Методичний портал 
 Шевченко А.В.

Інформери

Форма входу

Пошук по сайту

1

Наша адреса

вул. Київська, 18
м. Обухів,
Київська обл.
08700 Україна,
тел. (04572) 5-18-54, 5-19-81
Знайти нас на мапі

Календар

«  Липень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Корисні лінки

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти Київської ОДА

Академія неперервної освіти

Освітній портал 'Педпреса'

Український центр оцінювання якості освіти України

Лепетун. Для тих, хто хоче вдосконалювати українську мову

Правовий портал для освітян

Управління освіти Обухова

Управління освіти м.Обухова


Обухівський РВК
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Обухівський медколедж
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Інформаційний портал Обухова
Інформаційний портал Обухова
Форум
Форум "Бард”
Дитячий садочок
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ
Дитячий садок «Рушничок»
Парк
Парк "Київська Русь”
Освіта в Україні і за кордоном
Освіта в Україні і за кордоном
Філологічний експрес

Тетяна Лемешко

Тетяна Василiвна Лемешко (у шлюбі Лакиза)

Народилася 4 травня 1963 року в  с.Витачів Обухівського району Київської області. Українська поетеса, прозаїк. Член Національної спілки письменників України (2003). Перші чотири книги і деякі статті друкувала під прізвищем Лакиза.

Біографія

Закiнчила Київський кооперативний інститут бізнесу і права (колишній Київський кооперативний технікум, 1978-81). Факультет — бухгалтерський облік. Працювала ревiзором Стайкiвського споживчого товариства (Кагарлицький район, Київська область, 1981-82); в аптецi м. Українка (Київська область, 1982-93); начальником бюро перепусток Трипільської ТЕС (204-й загін ВОХР «Київенерго» 1993-95); журналістом всеукраїнської газети «Сільський час» (2005-06). З 2006-го на творчій роботi.

Творчість

Друкувалася у вiтчизняних i зарубіжних часописах: «Обухiвський край», «Жива вода», «Християнський голос» (м. Мюнхен), «Літературний Львів», «Сільський час», «Літературна Україна», «Слово Просвіти», «Київ», «Дивослово», «Дзвін» та ін.; альманахах: «Українка» (2000, 2001, 2007), «Дiвич-гора» (2002), «Сонячна Мальвія» (2005, 2007), «Радосинь- 20» (2012), «Нас не подолати» (2005) та ін.; антологіях: «Рідна мово, ти ніжний цвіт...» (антологія поетичних творів про українську мову, 2007); «Ота стежина в нашім краю» (антологія поетів Київщини, 2007); антологія літераторів Обухівщини (2012); авторка багатьох статей; тощо.

Книжки

Авторка

  • «Журавлиний біль». Поезії. Київ. Задруга, 2000;

  • «Летiла зозуля». Оповідання, повісті. Київ. Задруга, 2001;

  • «Калиновий вінок». Оповідання. Київ. ПВП Задруга, 2003;

  • «О свiте мiй, свiте». Поезії. Київ. ПВП Задруга, 2004;

  • «Душа замiсть мене». Оповідання. Київ. Університетське видавництво Пульсари, 2008;

  • «Полиновий сон». Поезії. Київ. Видавництво імені Олени Теліги, 2012;

Упорядник

  • Книги спогадів і поезій Михайла Горлового «Дорога в Україну» (Київ. Задруга, 2002);

  • Репертуарного збірника пісень Київського вокально-хореографічного ансамблю «Україночка» (Вінниця. ТВП «Книга-Вега» ВАТ «Віноблдрукарня», 2009).

Вибрані статті

  • «Лелека з України»(про українську художницю з м.Парижа ‒ Марію Стиранку) //Т.Лемешко// «Сільський час»№51(432), 11 липня 2003.

  • «Різдво в українській громаді Штутгарта» //Т. Лемешко// «Християнський голос» (м.Мюнхен) №4 (2648), лютий, 2004;

  • «Я перш за все людина і священик»(про Владику Німеччини і Скандинавії Петра Крика) //Т.Лемешко// «Сільський час»№27 (506), 14 квітня, 2004;

  • «Донечка з Обухівського краю» (поезія для дітей Наталі Любиченко) // Т.Лемешко// «Сільський час» № 39(518), 28 травня, 2004;

  • «Бачів ‒ український Лурд» (про батьківщину отця Василя Прийми, організатора відділів УПА, поета (псевдо – Микола Галичко), засновника і настоятеля УГКЦ в м.Лурді (Франція))// Т.Лемешко// «Сільський час» №82 (561), 29 жовтня, 2004;

  • «Многая літа Юрія Ряста» //Т.Лемешко// «Сільський час» № 12(589), 18 лютого, 2005р

  • Тамара Коломієць: «Українська література ‒ могутня» //Т.Лемешко// «Сільський час» № 26(603), 8 квітня, 2005;

  • «Духовна сила предків» (про духовного провідника греко-католицької громади в м.Українка на Київщині Сотера Ванчицького) //Т.Лемешко// «Сільський час» №28, (605), 15 квітня 2005.

  • Надя Сайц: «І був мені знак Божий» (п'ятнадцятирічна дівчина 1942р поповнила понад двомільйонну армію остарбайтерів...) // Т.Лемешко// «Сільський час» №49-50(626-627), 15 липня 2005;

  • «Братство на крові» (спогади про Помаранчеву революцію студента художньо-промислового інституту Олега Євлогієва) //Т.Лемешко// Сільський час»№ 87-88(664-665), 25 листопада, 2005;

  • Володимир П’янов: «Ламані – переламані і... щасливі» //Т.Лемешко// «Сільський час» № 13 (688) 7 квітня, 2006;

  • «Він піснею об’єднав українців” (презентація книги Дмитра Чередниченка «Павло Чубинський». Київ. Видавничий дім «Альтернативи», 2005//Т.Лемешко// «Сільський час» № 5(680), 10 лютого 2006;

  • «Трипілля ‒ мистецька колиска Михайла Горлового» //Т.Лемешко// журнал «Київ», №12, 2007;

  • «Стежками паралельних світів» письменника Петра Федотюка. //Т.Лемешко// «Літературна Україна» № 29(5267), 21 липня, 2008;

  • «Трудівники незнані» не дадуть загинути Україні (роздуми про сучасну Україну філолога з австралійської діаспори Олени Борис),// Т.Лемешко// «Обухівські вісті» №29(426), 31 липня, 2010.

  • «Заплава» у Миргороді (презентація роману Віктора Баранова «Заплава»). Київ. Експрес-поліграф, 2011)//Т.Лемешко// «Літературна Україна»№ 38 (5417), 6 жовтня, 2011.

 

Відзнаки

  • 2008 Лауреат IX всеукраїнського літературного фестивалю «Просто так» ‒ за оповідання «Стариця».

  • 2010 Лауреат літературної премії «Благовіст» ‒ за книгу прози «Душа замість мене»

  • 2013 Диплом ІІ ступеня переможця XVII бойківського літературно-краєзнавчого конкурсу ім. Мирона Утриска ‒ за книги «Душа замість мене» та «Полиновий сон».

Зі спогадів Тетяни Лемешко

«Тієї весни я мала перший десятилітній ювілей, а влітку (2.08.1973) скоїлося лихо, яке травмувало нашу сім’ю на все життя. Моя чотирнадцятирічна сестра Люба й одинадцятирічний двоюрідний брат Володя втопилися в Дніпрі на моїх очах. Тож, переживши тяжку психологічну травму і лишившись одиначкою в батьків, мимоволі стала «не по віку» дорослою, усамітнилася і довго хворіла. Найкращими друзями були щоденники, яким звіряла всі свої радості й жалі. На їхніх сторінках і народилися мої перші поетичні й прозові твори...

Моя рідна бабуся ( батькова мати) ‒ Палажка Павлівна Пащенко (в дівоцтві ‒ Василенко) ‒ народилася в с. Витачів Обухівського району Київської обл. (1893-1987). Пережила всі війни й голодомори ХХ ст. й померла у віці 94 років. Про голодомор згадувала скупо. Їй боліло так, що від одного лише слова ‒ голод ‒ лилися сльози. Дитиною я ніяк не могла збагнути, що ж то за слово таке страшне. А коли виросла, то відчула той жах у собі, глибоко, на генетичному рівні (вірші ‒ "Із 33-го", "Мені б зернинку..."), а в нарисі "Батько роду мого ‒ Витачів" я написала: "... На сільському цвинтарі лежать одинадцять діток і перший чоловік моєї бабусі Палажки ‒ Петро Пащенко. Усі вони померли мученицькою смертю в голодний 1933-й. Опухлих, напівживих, бабусю і її старшого сина Грицька (мій батько ‒ Василь Прокопович Лемешко народився 1936-го), врятував її рідний брат Василенко Каленик, який нагодився з плавання і привіз трохи харчів. Бабуся проти ночі завжди читала “Отче наш” і молилася за “царство небесне” своїх дітей і чоловіка, згадуючи всіх поіменно. Дбайливо доглядала запалі могилки ‒ чоловікову і п’ятнадцятирічної доньки Уляни ‒ найстаршої з померлих. На моє запитання: "А де ж поховані інші дітки?" Бабуся розповідала, що тоді всіх звозили підводою “до ’дної” ями. Коли вона наповнювалася, її засипали й копали іншу. Не-зрідка до тієї ями потрапляли ще живі, які й з могили благали “хоч крихту” хліба. ‒ І досі моторошно, як та земля ворушилася... ‒ витирала сльози бабуся, ‒ а де ж було взяти ту “крихту”, коли з дворів вигребли до мачинки. Ті, хто жили біля Дніпра, рятувалися рибою. А я заховала в димарі вузлика із пшоном. Знайшли й там. Грабувала не тільки районна власть, а й свої нелюди. Хто живий зостався ‒ кістки тих виродків прокляв... Змаленьку пам’ятаю: бабуся Палажка ховає під подушку коржики й окрайчики хліба. Думала, що то для мене, бо коли плакала, вона пригощала мене цими ласощами. Частенько бабуся й сама розмочувала черствий окраєць і їла. Я підросла. Їжі стало вдосталь. Але бабуся й далі поповнювала свої “запаси”. Нáщо? ‒ питала її.‒ Найстрашніше, внучко, ‒ вмирати від голодної смерті... І я зрозуміла: голод і досі тримає бабусю кістлявими пальцями.

P.S. Другий шлюб бабусі Палажки з Прокопом Овсійовичем Лемешком (1886-1964), уродженцем сусіднього села Халеп`я не склався. Виховувала сина сама. Щоб якось вижити, наймалася служити до євреїв у Києві. Я дідуся Прокопа не пам’ятаю, бо мала один рік, коли він наклав на себе руки. Обставини його трагічної смерті не відомі. Розповідали різне... Не знайшла я й дідової могили на Халеп’янському кладовищі ‒ самогубців ховали окремо... За документами Державного архіву Київської області у списку сталінських репресій 1930-го року я нарахувала дванадцять(!) моїх однофамільців ‒ Лемешків ‒ в одному селі це зазвичай паростки з одного кореня..."

Література

  • Дмитро Чередниченко «Слово з болю виростає» // Т. Лемешко «Журавлиний біль». 2000;

  • Галина Бондаренко «Повернення втрачених цінностей» // Т. Лемешко «Летіла зозуля». 2001

  • Володимир П’янов «Слово до читача» // Т. Лемешко «О свiте мiй, свiте». 2004;

  • Юрій Ряст «Таїну її слід ще пізнати» // Т. Лемешко «Душа замість мене». 2008.

  • Василь Кабанець «Летіла зозуля» газета «Обухівський край» № 7(8481), 25 січня, 2003.

За матеріалами: uk.wikipedia.org

Хостинг від uCoz

НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2017