А

— А-а-а, засни, Андрійку,
Прийшла нічка-чародійка.
Ангели зайдуть до хати
Нам Андрійка колихати.
— А-а-а, усім малятам
Час у ліжечка лягати.  

Б

Буйно березень в берізки
Розфарбує пишні кіски.
Підбадьорить борсука,
Білку, бусла, байбака.
Забринить в струмочку,
Що біжить з горбочка.

В

У волошки-квіточки
Волошкові діточки,
Весело всміхаються,
Ввічливо вітаються:
— Вівці та корови,
Будьте всі здорові!

Г

На галявині у лісі
Гомоніли на горісі,
Потішались горобці —
Галасливі стрибунці:
Гралися, сміялися,
На гіллі гойдалися.

Ґ

Ґелґотів гусак весь ранок:
— Ґвалт, проґавив я сніданок,
Бо ґаздиня пізно встала
Й довго ґудзик пришивала.
Ґедзь від сміху впав із ґанку —
Набив ґулю спозаранку.

Д

Дрібний дощик-дивачок
Нам танцює гопачок.
Дім, дерева і доріжки
Допоміг помити трішки.
Ще й для дівчинки Даринки
Дощ залишив дві краплинки.

Е

Страус ему — енергійний,
Елегантний, емоційний.
Етикету він охоче
Малюків навчити хоче:
— На екскурсії в савані
Будьте чемні та охайні!

Є

Нахвалявсь єнот єхидні:
— Європеєць я віднині!
Буду я гриби збирати
І за євро продавати.
Всяк з єнота лиш кепкує,
А за євро — не купує.

Ж

Журиться журавлик дуже —
Жодна жабка з ним не дружить.
Журавлику, не журися,
Біля жабок не барися.
Глянь, уже журавленята
Можуть над лужком кружляти.

З

Зійди, зіронько-зірнице,
Золотава зорянице,
Завітай до нас в долину,
Засіяй хоч на хвилину,
Бо згубились зайченятка
І не можуть знайти хатку.

И

Через ниви і луги
Скаче коник — и-ги-ги!
Ич, який! Ич, який!
І швидкий, і прудкий!
Ти, гривастий, схаменися,
Відпочити зупинися.

І

Міниться, іскриться іній:
Він ліловий, білий, синій.
Всім малює в подарунок
Дивовижний візерунок:
Цвіт акації, нарцисів,
Ніжних лілій та ірисів.

Ї

Їжачиха з їжаком
Їдуть бричкою лужком.
Назбирали в козубеньки
Сироїжки та опеньки.
Їхні діти — їжачата —
Зустрічають маму й тата.

Й

— Йой! — гукає Йосип, —
Йоржик йоду просить.
Йой! Поранив плавничок
Йоржика крутій-синок.
Ні на йоту не злякався —
Йоржик йоду не боявся.

К

Під калиною в садочку
Кіт дрімав у холодочку.
Катя котика любила —
Кашу з молочком зварила.
Іди, котику, до хати,
Будеш кашу куштувати.

Л

Лине ластівка над полем
Та милується довкола:
Лісом, лугом і ланами,
Що прибрались квіточками.
Весело вона літала,
Пісню літечку співала.

М

Морозець малює мальви
Для Мишка і Мирослави.
Помережені смерічки
Намалює для Марічки.
Море, шторм і моряка —
Для Миколки-малюка.

Н

Натомила Настя ніжки,
Назбирала грибів трішки.
На ниточку нанизала —
Настя неньці помагала.
На Різдво наварить мама
Нам вареників з грибами.

О

На городі у Оленки
Огірочки — отакенькі.
Поховались в холодочку
Оксамитових листочків.
Огірочки просять дощик
Принести водиці горщик.

П

Перепілка прилетіла
І Петруся попросила:
— Почастуй моїх пташат,
Діточок-перепелят.
Насип проса і пшениці,
Я спечу їм паляниці.

Р

Розлилася річечка,
Як срібляста стрічечка.
Через річку радісно
Кольорова райдуга
Перекинула місток
На барвистий моріжок.

С

Сніг сріблястий сіється,
Снігом стежка вкриється,
Сойки, снігурі, синички
Поласують з годівнички
Просо, соняху зернята,
Що насипали малята.

Т

Тихо ткала нічка темна
Травам, квітам сни приємні.
Таємнича, темнокрила,
Хусткою пташат зігріла.
Терпкий терен не дрімав,
Темну нічку упізнав.

У

Усміхалася Устинка:
— Я — маленька українка,
Я удосвіта вставала
Та узори вишивала.
Уквітчала я хустинку
Цвітом маку та барвінку.

Ф

Фаетон фазан купив —
В філармонію спішив:
— В задоволення мені
Звуки флейти чарівні,
І фагота, й саксофона,
Скрипки, арфи, ксилофона.

Х

Ходить хуга-завірюха,
Холодом хапа за вуха.
Хизувалась хуртовина:
— Пухова моя перина.
А хурделиця хатину
Загорнула у хустину.

Ц

Цвіркотів малий цвіркун —
Працьовитий цокотун
Про такий чарівний світ:
Про цілющий липи цвіт,
Про цитрини та цукерку,
І водицю у цеберку.

Ч

Чванькувато тітка-чапля
Через річку чап-чалапа.
Куди, чапле чепурненька,
Чимчикуєш так швиденько?
— Кличе чайка гостювати —
Буде чаєм частувати.

Ш

Шпак шляхетний мандрував,
До ялинки шлях шукав.
Чув, що мешкають вгорі
Шанобливі шишкарі.
Покуштує шпак-пташина
Смачні шишок насінини.

Щ

Щиро щиглик у ліщині
Щебетав собі щоднини:
— Щоб нам щедре літечко
Виростило житечко,
Щоб щасливий равлик
Міг щипати щавлик.

Ь

Дзень-дзелень, цінь-цвірінь,
День-деньок, тінь-плетінь.
Це знак м’якшення маленький
Робить все таким м’якеньким.
Він до «ер» подібний трішки,
Що дріма, задерши ніжку.

Ю

Юрба веселих юнаків
Піймала вудкою в’юнів.
Взяли петрушку з рюкзаків —
Зварили юшку із в’юнів.
Сюркоче коник: — Юнаки,
І я скуштую залюбки.

Я

Ясен місяць-місяченько
Йде із ярмарку хутенько.
Якнайшвидше шлях долає,
На п’ятак покупок має.
Купив яблук, ягід тато
Яснозорим всім малятам.

Джерело