Актуальність цього питання на сьогодні зменшилась у зв’язку з введенням загального тестування. Протягом попередніх років учні МАН не мали жорстких пільг при вступі до ВНЗ, але ректори на свій розсуд могли встановлювати для них особливі умови вступу, як наприклад, співбесіда тощо. Практика показує, що необхідності в таких пільгах не має. Вузи із задоволенням забирають наших дітей, бо рівень їх підготовки значно вищий за середній. Будь-які пільги та преференції, на мою думку, є ґрунтом для певних зловживань. Як на мене, достатньою мотивацією для дітей є сама творча атмосфера конкурсу, дорогоцінний досвід, якого вони набувають, та можливість порівняти себе з однолітками. З матеріальної точки зору, стимулом є можливість отримати стипендію Президента України (всього надається для переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України 120 стипендій, які виплачуються щомісяця протягом року), дорогі призи та подарунки, які отримують конкурсанти МАН.

 Втілення дитячих винаходів та розробок має місце. Але це заслуга більше самих дітей, активних наукових керівників та директорів закладів. Системи підтримки дитячих винаходів та інновацій в Україні не має. Немає жодних пільг та стимулів для дитячого винахідництва, практично знищена матеріально-технічна база закладів, що займається цією справою. Підняти цей напрямок шляхом ініціативи знизу надзвичайно важко. Необхідно ініціювати кроки назустріч дитячому винахідництву та раціоналізаторству збоку Державного департаменту інтелектуальної власності і не тільки через організацію в тих чи інших заходів з дітьми, а, насамперед, через створення системи пільг при патентування та оформленні іншої документації. Також слід зазначити високу капіталоємкість цього напрямку учнівської дослідницької діяльності. Починаючи з вартості необхідних інструментів станків та приладів, наявності та повноцінного функціонування відповідних майстерень та цехів в позашкільних закладах (що тягне за собою значні енерговитрати), закінчуючи високою вартістю матеріалів та комплектуючих.

 Такий супровід здійснюється, безпосередньо, науковим керівником учнівської роботи, до якого прикріплений учень. Здебільшого, це професорсько-викладацький склад вузів, вчителі ЗОСШ та вчені НАН України. В рамках МАН з дітьми працюють 4329 наукових керівників та педагогів, з них понад 1000 кандидатів наук та понад 200 докторів.

МАН України, зокрема, центральний заклад та переважна більшість обласних закладів мають бази даних своїх учнів, учасників та переможців всіх заходів, які організовують. Також ми відслідковуємо вступ кожного учня до вузу та умови, за якими він поступив. На жаль, компетенція закладу та всієї мережі обмежена поняттям «учнівської молоді», що негативно впливає на роботу з молоддю студентською і переводить всі заходи та зусилля роботи з нею в межі ентузіазму директорів закладів. Сьогодні Малою академією проводиться робота щодо створення безперервного освітнього середовища зі школи через вуз до аспірантури. В якості експерименту вже другий рік діє проект «Вища школа Малої академії наук», який здійснюється спільно з КНУ імені Тараса Шевченка та НТУУ «КПІ». Даний проект показує добрі результати та отримав схвалення ректорів вказаних вузів та обласних директорів.

 МОН України є засновником центрального закладу МАН – Позашкільний навчальний заклад Мала академія наук учнівської молоді (ПНЗ МАН УМ), засновниками ж територіальних відділень є обласні управління освіти, на районному рівні – відповідно. Так само здійснюється й фінансування закладів. ПНЗ МАН УМ представляє мережу закладів на нарадах та колегіях Міністерства освіти та інших державних органів (де не потребується присутність обласних директорів).

Територіальні відділення застосовують різні підходи до пошуку та відбору талановитих дітей, здібних до дослідницької роботи в рамках МАН, але всі вони зводяться до такого орієнтовного стандарту: навчання в МАН проводиться щонайменше 3 роки, де перший рік учень поглиблює рівень базових знань за обраним науковим відділенням та секцією, на другий рік – отримує тему наукового дослідження та поглиблює базові знання вже в межах обраної теми, на третій рік, продовжуючи роботу над науковим дослідженням, він навчається розв’язувати тестові та контрольні завдання підвищеної складності, проходить курс риторики, працює з психологами щодо технологій публічного виступу тощо, готує презентацію свого наукового дослідження та оформлює роботу у відповідності до стандартів ВАК. Базою для пошуку дітей є мережа позашкільних та загальноосвітніх закладів, в яких діють наукові учнівські товариства.

 Загальновідомі претензії ректорів вищих навчальних закладів до рівня підготовки абітурієнтів. Також відомо, що 17 % коштів, виділених на наукові дослідження, отримують вузи. Мала академія наук дає вузу підготовленого до наукової діяльності студента, рівень базових знань якого перевищує не тільки загальний рівень випускника школи, але й вступний стандарт вузу. Ці діти стають основою діяльності студентських наукових товариств і найчастіше вже з першого курсу залучаються до наукової діяльності кафедр. Окрім того, наскрізний характер діяльності МАН дозволяє вузу засобами Малої академії задавати стандарти роботи з учнями, починаючи ще з 7 – 8-го класів та проводити профорієнтаційну роботу.

Запитання і відповіді із сайту Малої академії наук