Ви увійшли як Гість
Вітаю Вас Гість!
Субота, 21.09.2019, 17:30
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
 

Меню сайту


Наші учителі
 
Методичний портал
Шевченко А.В.

Літній мовний табір

Правова допомога
Інформери

Форма входу

Пошук по сайту

1

Наша адреса

вул. Київська, 18
м. Обухів,
Київська обл.
08700 Україна,
тел. (04572) 5-18-54, 5-19-81
Знайти нас на мапі

Календар

«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29

Корисні лінки

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти Київської ОДА

Академія неперервної освіти

Освітній портал 'Педпреса'

Український центр оцінювання якості освіти України

Лепетун. Для тих, хто хоче вдосконалювати українську мову

Правовий портал для освітян

Управління освіти Обухова

Управління освіти м.Обухова



Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Обухівський медколедж
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Дитячий садочок
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ
Дитячий садок «Рушничок»
Парк
Парк "Київська Русь”
Освіта в Україні і за кордоном
Освіта в Україні і за кордоном
Філологічний експрес
Філологічний експрес
Освітній портал
Освітній портал
Євро освіта
ЄвроОсвіта
ДНЗ
Дитячий садок «Веселка»
Київський РЦОЯО
Київський РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Методичний портал учителів-словесників Обухова


Головна » 2016 » Лютий » 13 » Чому журавлі та інші великі птахи під час своїх міграцій летять клином?
08:34
Чому журавлі та інші великі птахи під час своїх міграцій летять клином?

Чому журавлі і деякі інші великі птахи під час своїх міграцій вибирають таку форму побудови, як клин? Виявляється, цей лад дозволяє їм економити енергію, оскільки птиці, вишикувавшись клином, таким чином оптимізують виникаючі при цьому повітряні потоки. Вони не заважають, а допомагають їм летіти. Але таке можливе лише при великих мандрівках.

Коли мова заходить про перелітних птахів, майже відразу можна пригадати, як летить по небу журавлиний клин. Втім, подібну побудову використовують не лише журавлі, а й багато інших великих птахів, наприклад, гуси, качки, ібіси.  Останні також вважають за краще подорожувати, вишикувавшись у вигляді клина. Таким чином, можна припустити, що цей лад є досить зручним для довгих перельотів. Однак відразу ж виникає питання: чому?

Довгий час існували дві гіпотези, які пояснювали вигоду від подібної побудови - одна з них, поведінкова, говорить про те, що птахи при подорожі просто слідують за лідером, тобто тим, хто летить перед ними, і через це автоматично виходить клин. Друга гіпотеза пояснює вигоду подібної побудови законами аеродинаміки - вони сприяють саме будові клином, оскільки при такій формі побудови птахам легше летіти.

Однак обидві ці версії абсолютно не пояснюють того факту, що клин не є єдиною формою побудови пташиної зграї. Наприклад, кулики летять зигзагоподібним чином, що нагадує змійку, шпаки - чіткою лінією, а чайки - взагалі безладним натовпом. Чому ж в такому випадку ці птахи дозволяють собі так байдуже ставиться до законів термодинаміки - адже вони могли б, змінивши побудову, вельми полегшити собі подорож? Крім того, необхідність бачити лідера, що вказує напрямок руху, є  у більшості пернатих, і, більш того, судячи з усього їм це вдається і при інших формах побудови.


І ось недавно вчені з Міжнародної групи зоологів під керівництвом Джеймса Ашервуда з Королівського ветеринарного коледжу Лондонського університету (Велика Британія) вирішили розгадати загадку пташиного клина. Для цього дослідники забезпечили 14 молодих лісових ібісів ( Geronticus eremita ) GPS-датчиками, які фіксували положення птиці з точністю до 30 см, і акселерометром, які реєстрували рух крил. Після чого наступної осені повертали цих вирощених в неволі птахів в природне місце існування - як раз напередодні їхньої традиційного подорожі з Австрії до Італії (воно відбувалося під керівництвом приймальних "батьків", а саме людей на параплані). Під час польоту ці "батьки" отримали унікальну можливість досліджувати політ ібісів, перебуваючи поблизу самих птахів.

У підсумку, коли ібіси благополучно долетіли до приготованого їм місця зимівлі, а вчені проаналізували дані приладів і результати власних спостережень, з'ясувалося, що аеродинамічна гіпотеза була абсолютно коректною. У статті, яка була опублікована в журналі Nature, вчені пишуть про те, що ібіси намагалися летіти ззаду і злегка збоку попереднього птаха, щоб зловити крилом вихрові потоки, що піднімалися вгору,які ті залишали позаду себе. Якщо ж ведений виявлявся строго позаду ведучого, то характер помахів змінювався - так, щоб мінімізувати вплив низхідних потоків від тіла того, хто летів попереду.

Таким чином було з'ясовано, що побудова при польоті визначається в основному двома чинниками: птахам потрібно зловити висхідні потоки від лідера і уникнути тих, що спускаються, які теж тягнуться за тим, хто рухається попереду. Також орнітологи з'ясували, що при цьому птиці спеціально синхронізують один з одним рух крил - знову ж для кращого налаштування на повітряні потоки. В результаті виходить, що під час польоту ібіси як би тягнуть один одного за собою. Без сумніву, подібне дає чималий енергетичний виграш, хоча самі автори роботи не проводили вимірювання витрат калорій подорожуючих ібісів, посилаючись на те, що це сильно зашкодило б цим рідкісним птахам, які і так перебувають на межі зникнення.

Цікаво, що результати дослідження групи Ашервуда підтверджують одну закономірність, яка давно вже відома всім військовим льотчикам - якщо ескадрилья побудована клином, то кожен літак витрачає менше палива. Раніше вчені вважали подібну аналогію недоречною, оскільки повітряні потоки, які створює літак, досить стабільні (адже аероплани крилами не махають), а ось вихори від крил птаха, що летить набагато більш непередбачувані і непостійні. Але виявилося, що і птахам подібна побудова допомагає мінімізувати енергетичні витрати, викликані повітряними вихорами.

Однак все-таки, чому ж далеко не всі птахи літають клином, якщо це таїть в собі величезну енергетичну вигоду? Побудувавши модель пересування подібним ладом групи птахів з більш і менш великою вагою, ніж у ібісів, вчені виявили, що така вигода виникає тільки у великих птахів - на зразок тих же ібісів, лелек, пеліканів, гусей і т.п. А ось їх більш дрібним пернатим родичам через меншу вагиу, а також розмір тіла і крил доводиться мати справу з іншими аеродинамічними закономірностями, і вони вже не можуть ось так просто вибрати лад і ритм помахів крилами, щоб ловити одні потоки і уникати інші. Напевно, саме тому у перелітних птахів малого розмірного класу і спостерігається така різноманітність побудов для подорожей, тоді як майже всі великі птахи літають клином.

Отже, майже всі загадки, пов'язані з тим, чому великі перелітні птахи літають клином, вчені начебто розгадали. Втім, дещо поки залишилося незрозумілим - наприклад те, яким чином птахам вдається знайти оптимальну побудову. Чи можуть вони навмисно утворювати клин, коректуючи побудову на око або ж просто діють методом проб і помилок, відчуваючи повітряні потоки і знаходячи положення з найменшим опором повітря?

Також незрозуміло, як саме перелітні птахи вибирають лідера зграї: орієнтуються при цьому на його аеродинамічні вміння або ж куди важливіше навігаційні здібності ватажка? І, нарешті, зовсім незрозуміло, як і за яких обставин відбувається зміна ведучого під час подорожі. Як бачите, питань ще досить багато, і вчені сподіваються знайти на них відповіді під час наступної серії експериментів, які збираються провести з іншими видами птахів, наприклад, з гусьми ...

За матеріалами: pravda.ru

Переклад та редагування автора.

Категорія: Наука | Переглядів: 495 | Додав: Ayverso | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Хостинг від uCoz

НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2019