Леміш Оксана, випускниця 11-А класу.

Одинадцятий клас, випускний, екзамени – усе це наштовхує тебе на роздуми про майбутнє й навіює спогади минулого.  Як ти міцно тримався за мамину руку в першому класі дорогою до школи, як тебе вперше посварила вчителька за  невиконане домашнє завдання, як на сторінках твого щоденника буйно рясніли оцінки( гарні й не дуже), як ти потихеньку дорослішав, учився триматися в колективі, відстоювати свою думку, бути лідером.

10 років свого життя я провела в стінах рідної 10-ої школи. За цей час на моєму шляху траплялася не одна невдача, були моменти, коли хотілося опустити руки, але завжди мене оточували підтримка й турбота моїх однокласників,учителів. На виборах шкільного президента 2012 року мені випала нагода балотуватися на цю посаду. Своєю завзятістю й наполегливістю я змусила повірити присутніх у свої сили, тому виборці віддали перевагу саме мені.

Протягом 4 років ми пліч о пліч ідемо разом із адміністрацією школи. Приємно, що директор школи, Ольга Миколаївна, завжди підтримує креативні й цікаві ідеї учнів, не залишається осторонь від проведень різноманітних заходів, акцій, флеш-мобів. Хочеться творити, коли знаєш, що тебе підтримають і допоможуть!

Я вдячна рідній школі за все! Саме у цьому місці я сформувалася як особистість. Клепак Людмила Валентинівна привила мені любов до слова, поезії. Саме завдяки їй я почала писати вірші, які багатьох розчулюють, дивують, змушують замислитися над проблеми сьогодення. Мною пишаються мої батьки, учителі й, сподіваюся, рідна загальноосвітня школа  №10.

Рідна школо, дякую тобі за все!

Пристаєвич Давид, випускник 11-Б класу

Я дуже задоволений своєю школою. Тут дуже хороші вчителі, які дбають про дітей, приділяють їм велику увагу, дають високий рівень знань. Діти розвиваються як розумово,  так і фізично. Учителі переживають зі своїми учнями значну частку їхнього життя – стають з ними і першокласником,  і випускником, і «батьком », і другом. І однаково переживають з ними і радощі і горе. Вчителі – це люди, які навчили любити і розуміти життя, оточуючий світ. Хочеться побажати вчителям  якомога більше приємних і радісних переживань, а також, аби наша держава нарешті достатньо оцінила роботу наших наставників.

Школа чудова. Проводяться  різноманітні заходи.

Школа для мене – фундаментальна  надійна база для дорослого життя, як професіонального так і особистого.

Нагорна Ольга, випускниця 11-А класу

Школа… Одне слово, але яке сакральне значення воно має! Саме тут я провела найкращий час у своєму житті – дитинство та юність, тому для мене це не просто будівля, це – моя альма-матер.

Пройшло вже цілих одинадцять років, як моя рідна школа №10 привітно впустила на свій поріг нас, невпевнених, боязких першокласників, щоб зробити з нас Людей. На мою думку, мені дуже пощастило з моїми однокласниками та з класними керівниками, адже всі ми трималися, тримаємося та будемо триматися, мов велика родина; хоча зовсім скоро ми, мов птахи, розлетимося по різним куточкам світу, але наші душі будуть з’єднані невидимими нитками, що прив’язані до рідної школи…

Я неймовірно вдячна педагогічному колективу школи та адміністрації за те, що з їх допомогою подолала труднощі й досягла того, що я зараз маю. Кожен учитель залишив відбиток у моєму серці, адже навчив чомусь хорошому.  Я хочу доземно вклонитися моєму класному керівнику.

Людмило Валентинівно, я щиро дякую за те, що допомогли знайти мені життєві орієнтири; за те, що завжди стимулювали навчатися й ніколи не  опускати руки; за те, що прищепили любов до рідного слова; за те, що завжди були відвертою та справедливою; за те, що  довели, що наука - це ковток свіжого повітря у вакуумі; за те, що навчили бачити "зорі навіть у будденних калюжах на життєвих шляхах"; за те, що на власному прикладі показали, якою повинна бути справжня Людина.

 На жаль, мій човник вже десь у широкому морі, а берег дитинства ледь-ледь майорить на горизонті, але в моїй душі наша рідна школа №10 завжди буде викликати найтепліші й найсолодші почуття.

Потороча Михайло, випускник 11-Б класу.

Шановні адміністрація школи №10, вчителі, класний керівник Раднянко Т.В.!

Хочу висловити подяку вам за високий професіоналізм, за цікаві уроки, за те, що ви навчили нас сміливо долати перешкоди, цілеспрямовано будувати свою долю. Нехай тепло ваших душ повертається людською добротою і щастям.

Спасибі за те, що ви завжди були для нас надійною опорою. Хай наповненим, творчим буде ваше життя.

Автор матеріалу: А.П.Шевченко