Незважаючи на всі труднощі, які переживає Україна, ЗНО-2015 - з усіма його новаціями і складнощами - позаду. Частина його учасників, яка не тільки подолала той пороговий бал, з яким цього року ознайомилася вся країна, але і отримала пристойні результати, готується стати студентами. Деякі намагаються оскаржити отримані бали, бо інколи не те що не вистачає, щоб потрапити в заповітний вуз, - бракує балу-двох, щоб взагалі отримати право подавати документи до університету.

«Аналітична служба новин» (АСН) вирішила поспілкуватися з директором Українського центру оцінювання якості освіти Ігорем Лікарчуком (день, коли ми з ним зустрілися, був прийомним і рекордним за кількістю відвідувачів, проте Ігор Леонідович знайшов час, щоб поспілкуватися з журналістом), щоб точно з'ясувати, чого досягло суспільство, модернізувавши систему проходження зовнішнього незалежного оцінювання, який результат (а отриманий негатив - це теж результат) можна вважати провальним для країни і що нас чекає під час ЗНО-2016.

- Ігоре Леонідовичу, вже можна говорити про якісь підсумки ЗНО-2015? Який висновок Ви зробили саме на цьому етапі?

- Насамперед, слід зазначити, що за масштабами це було дуже велике зовнішнє оцінювання - ми фактично відбули три сесії. Докладний звіт про його результати з'явиться на нашому сайті не раніше середини серпня - працівники УЦОЯО і так тривалий час працюють без вихідних і святкових днів. Але про основні результати можна говорити вже зараз.

Найголовніше, нам вдалося реалізувати всі заплановані новації. І це незважаючи на те, що багато віщували: «провали», «не зможете», «не вдасться» ... Але ми не провалилися, змогли і нам вдалося. 

Першим найбільш вагомим моментом я вважаю введення нової системи визначення результатів тестування за допомогою порогового бала.

 Другим - проведення державної підсумкової атестації (ДПА) з української мови та літератури у формі ЗНО.

 Третім - впровадження в практику зовнішніх іспитів тестів двох рівнів складності з двох предметів.

У мене кожен день багато відвідувачів. Зазвичай люди зараз йдуть з одним-єдиним питанням: «додайте один або два бали»! Мовляв, знаємо, що не можна, що не впоралися з роботою, але - додайте! Пояснював кожному, спираючись на результати їхніх робіт. 

І саме це дозволило зробити висновки:

Перший - пороговий бал таки спрацював. Саме він розділив абітурієнтів на тих, хто склав ЗНО, отже, отримав можливість вступити до вузу, і тих, хто цього року, як кажуть, пролетів.

 Другий висновок - суспільство відвикло від того, що іспит, виявляється, можна провалити. Школи і вузи привчили своїх вихованців, що до здачі іспитів можна не готуватися. Позитивна оцінка гарантована. А під час цьогорічного ЗНО цей вже сталий підхід не спрацював ... Усвідомлення цієї істини буде додатковим стимулом готуватися краще. 

Третій, який логічно випливає з першого, - пороговий бал для визначення результатів зовнішнього оцінювання слід було ввести ще п'ять років тому, але краще пізно, тому свою помилку ми виправили.

- Наскільки я пам'ятаю, шкільна ДПА у формі тестування - це не новація, раніше вже були спроби діяти саме таким чином ...

- Тоді це була спроба для тих, хто хотів стати студентом, а в цьому році це стосувалося всіх. Отриманий нами результат призвів до того, що третього липня на засіданні колегії Міносвіти було прийнято рішення про те, що з наступного року таке поєднання ЗНО та ДПА буде вже з трьох предметів: з української мови та літератури і з іноземної - обов'язковому для всіх, а третій предмет - математику або історію України - абітурієнти обиратимуть самостійно.

- Якщо щось відбувалося під час ЗНО, інформація найбільш оперативно з'являлася на сторінці в «Фейсбуці». Як загалом ви оцінюєте такий свій контакт із суспільством?

- Однією з моїх концептуальних ідей, з якими я повернувся на цю посаду, було забезпечення відкритості та прозорості в роботі Українського центру оцінювання якості освіти. Сторінка в «Фейсбуці» - моя особиста, а не сторінка УЦОЯО, хоча Український центр потужно присутній в багатьох соціальних мережах: і на ФБ, і на «Однокласниках», різних освітніх форумах. Крім того, якщо мова йде про прозорість в нашій діяльності, то в цьому році ми пішли на безпрецедентні кроки - відкрили абітурієнтам доступ до перегляду їх тестових робіт. Тобто вони тепер можуть при бажанні зайти на сайт і отримати скан-копії робіт. А на їхніх персональних сторінках є картки з результатами, які дозволяють побачити і детально проаналізувати всі свої помилки.

- Який зворотний зв'язок мав цей крок?

- А чого тут можна було чекати? Коли трапляється щось погане, зазвичай лають. А коли щось хороше, то хтось може сказати і «спасибі». Вплинути ж на результати (наприклад, підставлені коми або ще щось), про що ще іноді запитують, у нас апріорі неможливо - так влаштована сама система. Але те, що абітурієнт може взяти свою роботу, дає йому можливість піти з цією роботою до вчителя або до репетитора, якому заплатили гроші, і запитати, чому не навчили. Або самому шукати відповідь на питання «Чому я не вчився так, як треба?»

- Повернемося до питання порогового бала: скажіть, скільки абітурієнтів не впоралися в цьому році з українською мовою?

- Щоб відповісти на це питання, коротко поясню, що таке «пороговий бал». До цього року всі, хто здавав зовнішнє оцінювання, отримували позитивний результат. Таких, хто не здав би ЗНО, не було. Але якщо на перших порах існування зовнішнього оцінювання подібний підхід був виправданим, то з роками стало очевидним, що він гальмує багато процесів. Тому ми вирішили, враховуючи світову практику, чітко відокремити тих абітурієнтів, які не мають мінімально необхідних знань для навчання в університеті, від тих, у кого такі знання є. А для цього повинен існувати якийсь «поріг», сформульований у якійсь кількості тестових балів, які отримує абітурієнт за виконання тесту.

Це і є «пороговий бал», тобто мінімально допустимий. Якщо людина його не отримує, то в цьому році студентом вузу вона не стане.

Приміром, ні в один з вузів цього року не зможуть подати документи ті, хто за результатами тестування набрав менше 25 балів з української мови та літератури. Таких 22 610 чоловік. Додайте до них майже 13 000 тих, хто не з'явився на це тестування. Загалом маємо 35 364 людини.

- Які проблеми у цих випускників? Чого саме треба не знати, щоб не впоратися з рідною мовою?

80% абітурієнтів не розбираються в фонетиці, не вміють розрізняти глухі і дзвінкі приголосні

- Ви не повірите, 80% абітурієнтів не розбираються в фонетиці, не вміють розрізняти глухі і дзвінкі приголосні. 70% з них роблять помилки, погоджуючи числівник з іменником. 90% не знають, де в реченні з однорідними членами треба ставити кому. 80% не знають, де в безсполучниковому реченні повинна стояти двокрапка. І цей перелік, на жаль, далеко не повний.

- А чи є випадки, коли дійсно була якась помилка, - і маємо неправильно певний результат (чи у відсотковому у кількісному вираженні)? Тобто хоч комусь один бал додали?

- Ні, я нікому нічого не додаю - апріорі не можу цього зробити. Рішення про зміну результату, якщо для цього будуть підстави, може прийняти апеляційна комісія. І вона це робить. Але можна як отримати додатковий бал, так і позбутися кількох, бо комісія може знизити результат. Випадки такі є, хоча підвищень насправді більше. Якщо мова йде про тестування з української мови і літератури, то апеляційний процес не відрізнявся від торішнього. Тобто у відсотковому відношенні з апеляцією звернулося стільки ж людей, як і в попередні роки. У цифрах це 20 600 апеляцій. Насправді це дуже мало.

- Ігоре Леонідовичу, за попередніми висновками, проблема у нас не тільки зі знанням української мови і літератури. Ви говорите і про вкрай низький рівень природного утворення. Раніше цього не було. Що відбувається в країні з системою середньої освіти?

- Що відбувається? Буду оперувати цифрами. Візьмемо математику: 75% абітурієнтів не знають основних геометричних тотожностей. 67% - визначення логарифма. 15% абітурієнтів не змогли розкрити дужки в завданнях. 60% не можуть вирішити просту лінійну нерівність. Стільки ж не знають визначення косинуса гострого кута трикутника. 58% не вміють визначити на координатній площині положення точки із заданими координатами. 35% не можуть визначити величину кута рівнобедреного трикутника.

Все це - елементарні знання. Тому я повинен сказати, що пороговий бал, який визначили з математики (а це 10), дозволив відсіяти 24% абітурієнтів. Це означає, що 24% людей не змогли вирішити 10 простих завдань з математики за більш ніж 2:00 роботи над тестом. Це дозволяє зробити висновок про те, що математичну освіту в школах майже знищено.

Ненабагато краща ситуація і з біологією. Там 80% абітурієнтів не мають уявлення про які-небудь поняття генетики. А 70% не знають будови і функціонування кровоносної системи людини. Вражають і результати з географії: 50% абітурієнтів переплутали меридіани і паралелі, не змогли перевести числовий масштаб в іменований; більше 55% не можуть відрізнити височину від западини; 87% не змогли визначити азимут; тільки 3% встановили правильну відповідність між формами рельєфу і тектонічними структурами України ... Розумієте, тут вже за законами діалектики якісні параметри вказують на потребу яких-небудь кількісних змін. Тому що так далі тривати не може. А якщо врахувати, що 75% абітурієнтів, які здають ЗНО, працюють з репетиторами, то це серйозний діагноз нашій шкільній системі освіти ...

- Тут напрошується закономірний висновок: якщо не знають діти, то це означає, що не знають вчителі ...

У цих учительських листах було більше помилок, ніж допускали абітурієнти

- На жаль, ви не помиляєтеся. Вже було кілька публікацій про те, що ми в окремих регіонах давали вчителям наші тести, з якими учні досить пристойно впоралися. На жаль, багато вчителів впоратися з ними не змогли. Хто уважно стежить за моєю сторінкою на ФБ, міг бачити, що я там публікував листи вчителів української мови, не задоволених як самими тестами, так і результатами, які отримали їхні учні. Так от, в цих учительських листах було більше помилок, ніж допускали абітурієнти в тих роботах, які вони писали під час зовнішнього оцінювання.

- У яких регіонах України найбільш катастрофічна ситуація насамперед з українською мовою, математикою та іноземними?

- Дуже погані результати тестування з української мови були у Закарпатській, Чернівецькій та Рівненській областях ... Київ, Львів впевнено лідирують і мають кращі показники з усіх предметів, якщо порівнювати їх з іншими регіонами. Трошки підтягується Харків, але не так швидко, як хотілося б. Тому вже можна говорити про те, що ми маємо два потужних освітні центри - це Київ і Львів.

- Ви як ніхто інший можете порівняти результати ЗНО за кілька років. І з того, що зараз розповідаєте, складається враження, що рівень знань наших випускників катастрофічно падає. Причому швидкими темпами. Можливо, є такий нюанс, як більш складні тести, але ... Що робити?

- Звичайно, рівень стає нижчим. Що стосується тестів, то суспільству давно пора усвідомити просту річ: в тому, що у хворого температура, термометр не звинувачують. Треба говорити про причини. Я сьогодні готовий назвати 472 школи України, в яких щонайменше десять випускників не здали тест з української мови та літератури. Серед них є гімназії, ліцеї, міські та сільські школи. Ось і питається: якщо в школі половина учнів не здала тест з української мови та літератури (це не англійська, де можна сказати, що вчителя немає!), Що робити з такою школою? Що робити з таким колективом? Що робити з освітою в цьому регіоні? Хтось же повинен прийняти це рішення.

Де найбільше таких шкіл? Це Закарпатська, Чернівецька та Рівненська області. І тут вже склалася ситуація, яку знову можна порівняти з медициною: результати аналізів є, результати обстежень - теж. Залишилося поставити діагноз і прийняти відповідне рішення, але це вже - не завдання УЦОЯО.

- З цим однозначно потрібно щось робити. Яким, на вашу думку, має бути перший крок?

Не можна всім платити однакову зарплату. Зараз же добре ти працюєш чи погано, будеш отримувати стільки ж, скільки й інші

- Насамперед, слід прийняти закон про освіту. І в цьому законі чітко прописати відповідальність учителя, професора, школи, університету органу управління освітою, у тому числі міністерства, за якість надання освітніх послуг. Потрібно створювати систему забезпечення якості освіти.Потрібно змінювати підходи до оплати праці педагогів. Не можна всім платити однакову зарплату. Зараз же добре ти працюєш чи погано, будеш отримувати стільки ж, скільки й інші, бо гроші нараховуються за однією методикою.

Нам треба думати, що робити з мережею шкіл, чи потрібно утримувати малокомплектні школи. Якщо потрібно, то як там організовувати навчально-виховний процес. А заодно подумати, чи варто зберігати програму «Шкільний автобус». Якщо проаналізувати результати ЗНО учнів сільських шкіл, то (у порівнянні з 2007 роком) вони стали гірше. Але за ці роки ми скільки грошей вклали в шкільні автобуси, які повинні забезпечити рівний доступ до якісної освіти, що виникає питання: слухайте, а як ми витратили гроші?

- А у вас є комунікація з міністерством з роботи над законопроектом і які її результати?

- Звичайно є. Але врахуйте, що в даний час функції міністерства дуже обмежені - воно насамперед визначає політику і стратегію. А безпосередньо оперативне управління здійснюється на місцях: міністерство не призначає ні завідувачів відділами освіти, ні директорів шкіл ... Навіть не всі керівники облдержадміністрацій погоджують з міністерством призначення керівників обласних органів управління освітою. Тобто зараз це - рівень відповідальності місцевої влади, і саме вона за це повинна відповідати реально.

Я скажу одне: коли закінчимо аналізувати це ЗНО, ми по кожній області підготуємо дуже коротку інформацію, буквально на кількох сторінках, і направимо її персонально головам ОДА. У кожну область. І далі буде видно, що вони з нею робитимуть: віддадуть галузевим заступнику або керівнику обласного органу управління освітою або, можливо, самі прочитають і скористаються, щоб прийняти певні управлінські рішення.

- Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вважає, що система оцінки якості освіти повинна бути прозорою і незалежною. Якщо про незалежність ще питання є, але от хіба вона не прозора?

- Ну, я ж не знаю, що мав на увазі Прем'єр ... А про незалежність я можу сказати наступне: ми ще торік у жовтні подали в Кабмін проект постанови, який зробив би УЦОЯО реально незалежним інститутом. І нам зарубали цю постанову: юридичний департамент Кабміну, всі служби, які погоджують подібні документи в Мінекономіки, в Мінфіні, в Мін'юсті ... Тобто, бачите, Прем'єр сказав про те, що ми хотіли зробити ще в минулому році.

І ми тепер - уже після виступу Прем'єра - знову пустимо цей документ по всіх колах пекла, адже щоб пройти всі ці інститути, потрібно мати багато сил і нервів. І тримати кілька людей, які будуть займатися тільки цим. Але ми спробуємо ще раз. І я дуже радий, що Прем'єр на засіданні колегії безапеляційно підкреслив необхідність створення незалежної системи оцінки якості освіти.

- Цього року нарешті були введені дворівневі тести. Що вони показали?

- По-перше, те, що їх давно треба було вводити. По-друге, те, що введення цих тестів підтвердило, знову ж, слова Арсенія Яценюка, коли він сказав на засіданні колегії, що у нас є університети, які дають знання, а є ті, які видають дипломи. Через те, що у нас університетів, що торгують дипломами, більше, ніж тих, що дають знання, лише одиниці з університетів вимагають від абітурієнтів тести поглибленого рівня. Уявіть тільки: всього 9 університетів вимагають тести поглибленого рівня з математики та 7 - з української мови та літератури. Іншими словами, університети тест на бажання мати якісного абітурієнта провалили.

- В інтерв'ю минулого року ми з вами не раз говорили і про те, що необхідно було б ввести систему ЗНО для випускників бакалаврату. У цій області щось десь відбувається чи це поки на рівні ідей?

- Уже відбувається. На колегії, про яку я вже згадував, зокрема мова йшла про те, що можливо в наступному році як пілотний проект ЗНО буде введено для випускників бакалаврату за спеціальністю «правознавство». Наскільки швидкими і успішними будуть ці перші кроки, поки прогнозувати дуже складно.

- А чому саме правознавство?

- По-перше, це - одна з наймасовіших спеціальностей. Якщо я не помиляюся, у нас правознавців готують майже 200 вищих навчальних закладів. По-друге, з точки зору тестології підготувати для них тестові завдання нескладно. Крім того, слід врахувати ще й те, що зараз правознавцями, економістами та менеджерами переповнений ринок праці, тому суспільству потрібно побачити, кого насправді готують ці університети.

- Є наміри після правознавства запускати для бакалаврів тестування за іншими спеціальностями?

- Ми виконуємо замовлення: буде замовлення, буде фінансування - зробимо. А ось визначати, коли і яким буде це замовлення - не наша компетенція.

- Скільки потрібно грошей, щоб запустити цей пілотний проект?

- Конкретно ми ще цього не вважали. Можу хіба сказати, що вартість одного тесту для одного абітурієнта на сьогодні - 110 гривень. Це, щоб ви розуміли, літрова пляшка горілки. І не треба сміятися: літрова пляшка горілки популярної марки коштує 107 гривень, а наш тест - 110.

- Ви отримали доручення підготувати інформацію про те, як здали ЗНО випускники гімназій, ліцеїв та ін. Невже все так сумно?

- Це питання має розглядатися на засіданні колегії Міносвіти. Що ми маємо? З української мови не подолали поріг, тобто не здали тест, 550 випускників гімназій, 595 випускників ліцеїв і 64 - це випускники колегіумів.Говорити, що в якомусь регіоні таких більше, а десь менше, не варто - представлена ​​вся Україна. А ще ми не подивилися англійська, французька мови - у нас же є школи з поглибленим вивченням французької мови, як впоралися з тестуванням їхні випускники?

У мене є інформація про те, що багато випускників цих шкіл взагалі не здавали іноземної мови. А що таке школа з поглибленим вивченням, тобто гімназія, ліцей або колегіум? Це розділення класів на групи, це доплати вчителям, це трохи інші умови роботи тощо. Трохи інші зарплати - це не сільська школа! Тому ми обов'язково підготуємо таку інформацію, просто на все це потрібен час. Думаю, до кінця вересня впораємося.

До речі, за результатами всіх тестів є всього (!) Два абітурієнти, які набрали по 200 балів з трьох предметів, і 84, які мають по 200 балів з двох предметів. Не густо. Особливо якщо врахувати кількість ліцеїв і гімназій. Найбільше 400-бальників в Львівській області (17) та Києві (16). Немає жодного в Кіровоградській та Чернівецькій областях. І дуже цікаво, що обидва 600-бальники закінчили загальноосвітні навчальні заклади міста Ніжина.

- А яким був під час тестувань «улов» металошукачів?

- Чималим: різноманітних гаджетів намагалися пронести багато. Якщо в цифрах, то це десь приблизно 700 випадків. Представлена ​​вся географія України - тут не можна сказати, що десь хитріший, а десь - менше хитрі.

- Ми вже згадували сьогодні про те, що ви з Полтавщини отримали лист обурених вчителів ...

- Не тільки з Полтавщини! Ми таких листів отримували чимало, але лише кілька були оприлюднені ...

- Але головне, про що говорилося в цьому листі, - люди обурені риторикою УЦОЯО про місце вчителя у підготовці до ЗНО. Яким взагалі повинно бути місце вчителя у підготовці до ЗНО - для того, щоб ми мали позитивний результат, а не так, як в цьому році?

- Місце вчителя дуже просте і одночасно відповідальне: не працювати на результат ЗНО, а забезпечити якісне виконання і засвоєння навчальної програми. Учні самі здають ЗНО. Тобто спеціально нікого готувати до ЗНО не потрібно.

- Яким буде ЗНО-2016: воно відрізнятиметься від нинішнього або стане його логічним продовженням?

- По-перше, є рішення колегії, про який я вже сказав, але воно ще має бути легітимізовано наказом міністра. І найголовніше - це рішення повинно бути підтверджено необхідною кількістю бюджетних коштів. Якщо виконати все заплановане, нам необхідно збільшити бюджет удвічі. У цьому році він був 90000000 гривень. А потрібно мінімум 200 млн. Це великі гроші. Але якщо ми хочемо щось робити, якщо ми хочемо рухатися далі, то їх треба знайти.

- Але новацій планується багато?

- Перше, про що я вже сказав, це ДПА, обов'язкова для всіх випускників шкіл, технікумів і коледжів, у формі ЗНО з трьох предметів. Друге - це тест загальної навчальної компетентності - для тих, хто закінчив школу п'ять і більше років тому, а також для демобілізованих із зони АТО, щоб вони не предметні тести здавали, а всього один тест. У 2008 році була проведена його апробація. Тому як тільки ми отримаємо підтвердження того, що він все-таки буде, відразу внесемо його до процес доопрацювання. Часу - до завершення наступного навчального року - на це нам вистачить.

Крім того, будемо вводити зміни в технологію проведення ЗНО, але про це говорити рано.

Фото Дмитра Ліпавского

Джерело