Міністерство освіти зробило черговий крок в освітній реформі, скоротивши кількість спеціальностей, за якими українські виші навчають студентів, зі 150 до 109.

Це сталося через злиття деяких спеціальностей. Приміром, електромеханіку об'єднали з електротехнікою, а геологія, геофізика і гідрогеологія тепер йтимуть під назвою "науки про землю".

Новий список спеціальностей мають опублікувати найближчим часом.

Цей документ, пояснює міністр Сергій Квіт, не є підставою ані для структурних змін у вишах, ані для розподілу державних замовлень.

У міністерстві запевняють, що новий список дасть університетам більше автономії, як це передбачає новий закон про вищу освіту, а також можливість розробляти власні освітні програми в межах визначених спеціальностей. А отже, виші зможуть оперативніше реагувати на запити ринку праці. Річ у тому, що хоча спеціальностей стало менше, але кількість спеціалізацій, на які вони діляться, необмежена.

"Для нас ідеалом є система, коли ми маємо небагато доволі широких спеціальностей і безліч вузьких програм, - каже Тарас Фініков, президент Фонду досліджень освітньої політики. - Бо наявність великої кількості роздроблених вузьких спеціальностей – це ознака консервативної системи освіти".

За словами Інни Совсун, першої заступниці міністра освіти, Україна рухається в бік європейської моделі, коли абітурієнт вступає на широко визначену спеціальність на бакалавраті, але на рівні магістратури університет може пропонувати вужчу спеціалізацію.

"Наприклад, ти навчався на праві, а на магістратурі ти спеціалізуєшся на кримінальному праві", - розповідає урядовець.

Скорочення спеціальностей означатиме також втрату роботи для керівників деяких університетських кафедр, які припинять існування.

Щодо працевлаштування випускників, то бакалаври з ширшими знаннями в своїй галузі будуть цікавішими для роботодавця, прогнозують в Міносвіти.

Знайти роботу

"Не забувайте, що мета освіти – знайти роботу", - прагматично зауважує Олів’є Ведрін, президент Континентального університету в Києві.

"Система освіти в Україні має бути ближча до реальності сучасного світу. Вам треба бути більш гнучкими, ближчими до економіки, бізнесу. Потрібно більше освітніх програм у галузі іноземних мов, міжнародного права, бізнес-права", - каже пан Ведрін, який раніше викладав у французьких бізнес-школах.

"Наша робота як викладачів виконана, якщо наші студенти знайшли роботу", - наголошує пан Ведрін.

З цим погоджується і Родіон Колишко, директор департаменту трудового потенціалу Федерації роботодавців України. Він каже, що надмірна роздробленість спеціальностей призвела до того, що "роботодавець заплутався, кого ж він бере на роботу".

"Диплом про вищу освіту потихеньку почав фруструватися в очах роботодавців. Випускника вже не питають, який заклад ти закінчив, а питають: що ти можеш? Це непогано", - каже пан Колишко.

"Нові люди"

Скорочений перелік спеціальностей – важливий, але лише епізодичний крок освітньої реформи, кажуть у міністерстві.

Наступні завдання – створити нові освітні стандарти для кожної зі 109 спеціальностей.

Такі стандарти мають виписати науково-методичні ради і комісії, сформовані при міністерстві.

Урядовці запевняють, що набиратимуть у ці комісії "нових людей" на прозорих конкурсних засадах. Результатом їхньої роботи мають стати лаконічні й зрозумілі інструкції, "а не макабричні абсурдні тексти", в яких коротко описано, що повинен знати і вміти випускник після навчання на конкретній спеціальності.

Одним з чергових кроків освітньої реформи має стати запуск у вересні Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке візьме на себе частину регуляторних функцій міністерства освіти.

Це колегіальний орган, до якого входитимуть представники вишів усіх форм власності, академічної спільноти, роботодавців і студентства.

Агентство, як випливає з його назви, контролюватиме якість освіти у вишах і розроблятиме стандарти для вищої школи.

Джерело