Професійні захворювання користувачів ПК зумовлені дією шкідливих виробничих факторів, серед основних із них виділяють наступні:

– сидяче положення протягом тривалого часу;

– вплив електромагнітного випромінювання монітора;

– втома очей, навантаження на зір;

– перевантаження суглобів кистей;

– стрес при втраті інформації.

Сидяче положення. Поза, в якій сидить людина за комп'ютером є для організму вимушеною і неприємною: напружені шия, м'язи голови, руки і плечі, в результаті чого з’являється зайве навантаження на хребет, у дорослих це призводить до остеохондрозу, а в дітей – до сколіозу.

У тих, хто багато сидить, між сидінням стільця і тілом утвориться свого роду тепловий компрес, що призводить до застою крові в тазових органах, як наслідок – простатит і геморой, гінекологічні хвороби. Крім того, малорухомий спосіб життя часто приводить до ожиріння. 

Втома очей, навантаження на зір. Очі реєструють найменшу вібрацію тексту чи малюнку, а тим більше мерехтіння екрана. Перевантаження очей приводить до втрати гостроти зору. Погано позначаються на зорі невдалий підбор кольору, шрифтів, компонування вікон у використовуваних програмах, неправильне розташування екрана. 

В осіб, які працюють на сучасній обчислювальній техніці, може виникнути астенопія – це будь-які суб'єктивні зорові симптоми або емоційний дискомфорт, що є результатом зорової діяльності. Симптоми астенопії: пелена перед очима, двоїння, блимання; відчуття втоми очей, підвищення температури, печіння, почервоніння, біль в очах; головний біль та ін.

Більш чутливими до виникнення астенопії є люди з порушеннями зору. Важливу роль у розвитку астенопії відіграє якість зображення інформації на моніторі. Так, симптоми астенопії у користувачів ПК більшою мірою проявляються після 60 хв роботи за екраном при частоті регенерації 30 Гц, ніж після роботи такий самий час при частоті регенерації 60 Гц, тобто при стабільному зображенні тексту. Дефекти фокусування і розпливчасті символи на екрані посилюють астенопію. Зоровий дискомфорт частіше виникає при великій відмінності яскравості екрана і паперового документа. Відомі дані про можливість виникнення катаракти в осіб, які працюють з моніторами на основі ЕПТ.

Встановлено також, що жінки частіше, ніж чоловіки, скаржаться на зоровий дискомфорт. У жінок віком 31…45 років астенопія виникає частіше, ніж у жінок віком 18…30 років, що свідчить про вплив на розвиток астенопії стажу роботи. На зорову втому скаржаться 47 % користувачів ПК, які працюють безперервно менше 30 хв, і 66 % користувачів, які працюють понад 30 хв. Ці симптоми більшою мірою виявляються в осіб, які менше контролюють свою роботу, працюють з великим напруженням і не задоволені роботою.

Зафіксовані випадки кольорової зорової післядії в операторів (ефект Мак-Галоха). Оператори, які працювали з дисплеєм із зеленими знаками на темному фоні, бачили потім рожеве фарбування білих предметів. Цей ефект може зберігатися протягом дня і довше. Частота таких порушень варіює від 5 – 8 % до 63 – 90 % в залежності від виду виконуваної роботи.

У 80 % працівників при напруженій зоровій роботі спостерігається прогресуюче зниження працездатності, що настає через 45…60 хв і поступово призводить до перевтоми, розладів центральної нервової та інших систем організму. У другій половині дня (іноді раніше) з'являються загальна втома, головний біль, біль в очах. Латентний період зорово- і акустико-моторної реакцій до закінчення зміни подовжується відповідно на 14 та 20 %; швидкість опрацювання інформації зменшується на 25…34 %; стійкість ясного бачення знижується на 40…52 %. Під кінець робочого дня частішають серцеві скорочення і підвищується систолічний та діастолічний артеріальний тиск.

Перевантаження суглобів кистей рук. У користувачів ПК вимушена робоча поза і виконання дрібних стереотипних рухів призводять до кістково-м'язового дискомфорту. Виявляються такі симптоми, як біль у кістках, скутість м'язів, відчуття втоми, судоми, оніміння та тремтіння рук. Перелічені симптоми локалізуються в різних частинах тіла (шиї, плечах, руках та ін.) і виникають з різною частотою (щодня, епізодично або рідко). Частота подібних скарг користувачами ПК залежить від їхнього віку, статі і тривалості роботи за комп'ютером. Нервові закінчення подушечок пальців травмуються від постійних ударів по клавішах, виникають оніміння, слабкість, у подушечках “бігають мурашки”. Це може привести до ушкодження суглобного і зв'язкового апарата кисті, а надалі захворювання кисті можуть стати хронічними. 

Неправильне положення рук може призвести до виникнення такого захворювання кистей, зап'ясть і ліктів як RSI, (repetitive strain injury), "травма від постійної напруги". Проявляється RSI по-різному, найчастіше болем в ураженій руці, але нерідко і сверблячкою, онімінням, набряками, набряканням. Біль та інші явища можуть іноді локалізуватися, іноді блукати по руці від фаланг пальців до плеча. У США це захворювання до того, як термін RSI прижився, найчастіше називали carpal tunnel syndrome (синдром карпального каналу або кистьовий тунельний синдром), а в Україні ставили діагноз тендоніт – запалення сухожиль. 

Стрес від втрати інформації. Далеко не всі користувачі регулярно роблять резервні копії своєї інформації. Але ж і віруси не дрімають, і вінчестери кращих фірм, буває, ламаються, і навіть найдосвідченіший програміст може іноді натиснути не ту кнопку. За даними ВОЗ, в операторів і представників інших професій, які працюють з ПЕОМ, внаслідок стресу виникають психічні порушення. Такі розлади, як тривога, дратівливість і пригніченість, проявляються у 25…70 % операторів. Дуже часто спостерігаються безсоння і втрата апетиту; психосоматичні симптоми (серцебиття, біль у грудях, запор та інші порушення нижнього відділу шлунково-кишкового тракту) з'являються у 15…50 % операторів. У результаті такого стресу зустрічались випадки й інфаркту.

Комп'ютер і вагітність. Робота за комп’ютером порушує нормальний хід вагітності, часто є причиною появи на світ дітей із вродженими вадами, з яких найпоширенішими є дефекти розвитку головного мозку. Доведено, що прояв комп'ютерного зорового синдрому у вагітної жінки, призводить до підвищеної втомлюваності (у цей період жіночий організм і так досить чуттєвий до перевантажень). Відомо також, що імовірність викиднів у жінок, що використовують комп'ютер, вище, ніж у тих, хто не працює з ним. За сучасними нормативами охорони праці вагітні жінки відстороняються від роботи на комп'ютері.

Вимоги до профілактичних медичних оглядів. Працюючі з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ підлягають обов'язковим медичним оглядам: попереднім – при влаштуванні на роботу і періодичним - протягом трудової діяльності відповідно до наказу МОЗ України № 45 від 31.03.94.

Періодичні методичні огляди мають проводитися раз на два роки комісією в складі терапевта, невропатолога та офтальмолога. До складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огляди, при необхідності (за наявністю медичних показань) мажуть залучатись до оглядів лікарів інших спеціальностей.

Основними критеріями оцінки придатності до роботи з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, стану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому необхідно враховувати також стан організму в цілому.

Жінки, що працюють в ВДТ ЕОМ та ПЕОМ, обов'язково оглядаються лікарем акушером-гінекологом один раз на два роки. Жінки з часу встановлення вагітності та в період годування дитини грудьми до виконання всіх робіт, пов'язаних з використанням ВДТ ЕОМ та ПЕОМ.

Протипоказання з боку органів зору:

– гострота зору з корекцією не нижча ніж 0,5 на одному оці і 0,2 – на другому;

– рефракція: міопія вище 6,0 Д, гіперметропія вище 4,0 Д, астигматизм (будь якого виду) вище 3,0 Д;

– відсутності бінокулярного зору;

– лагофтальм;

– хронічні захворювання переднього відрізку очей;

– захворювання зорового нерва і сітки;

– глаукома.

Загальні (соматичні) протипоказання:

– вроджені аномалії органів з вираженою недостатністю їхніх функцій;

– органічні захворювання центральної нервової системи з вираженими порушеннями функцій;

– хронічні форми психічних захворювань і психогенні стани, при яких хворі підлягають обов'язковому динамічному нагляду у психоневрологічних диспансерах, епілепсія з пароксизмальними порушеннями. У разі виражених форм пограничних психічних захворювань питання про придатність до відповідних робіт вирішуються комісією психоневрологічної установи індивідуально;

– ендокринні захворювання з вираженими порушеннями функцій ендокринних залоз;

– злоякісні пухлини (після лікування питання про придатність до роботи може вирішувати індивідуально за умови, якщо немає абсолютних протипоказань);

– всі захворювання систем крові та органів кровотворення будь-яких стадій;

– гіпертонічна хвороба III стадії;

– хронічні захворювання легенів з вираженою недостатністю серця і легенів;

– тяжкий ступінь бронхіальної астми з вираженими функціональними порушеннями дихання і кровообігу;

– активні форми туберкульозу будь-якої локалізації;

– виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки з хронічним рецидивним перебігом;

– цироз печінки і активний хронічний гепатит;

– хронічна форма хвороб нервової системи;

– хронічні захворювання нирок з проявами ниркової недостатності;

– вертебро-неврологічні захворювання (радикулярні синдроми шийного та попереково-крижового рівня);

– колагенози;

– вагітність і період лактації;

– звичайні викидні аномалії плода в анамнезі жінок, які планують народження дітей;

– порушення менструальної функції, що супроводжується матковими кровотечами.

При виявлення хронічних неспецифічних захворювань (гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, хронічні захворювання бронхолегеневої, гепатобіліарної системи та ін.) працюючі з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ повинні бути взяті на диспансерний облік з метою здійснення систематичного лікарського обстеження та лікування.

Джерело