Фразеологізми - це, мабуть, найяскравіші засоби додання виразності нашої мови. Практично для всіх подібних виразів характерними рисами є експресивність і метафоричність. Люди по своїй натурі досить емоційні, тому час від часу у людей з'являється необхідність яскраво і влучно висловити певні почуття. Наприклад, вираз «кусати лікті» найкращим чином підходить для опису почуття досади. Далі розглянемо цей оборот докладніше.

Як вже говорилося вище, фразеологізм «кусати лікті» переважно використовується для опису різних прикрих ситуацій. Люди застосовують цей вираз в тих випадках, коли щось втратили або упустили можливість реалізації чого-небудь. Подібні ситуації досить сильно тиснуть психологічно, тому немає нічого дивного в популяризації фразеологізму, здатного дуже точно підкреслити емоції оповідача.

Також вираз «кусати лікті» доречно у випадках, коли люди зазнали невдачі через те, що не прислухалися до чиєї-небудь порадою або рекомендації. Досить часто можна почути, як хтось каже: «Не послухаєте, потім неодмінно будете лікті кусати». Мовознавці до сих пір не знають, як з'явилося дане вираження. Єдине пояснення, яке існує на даний момент: «народ придумав». А як?

Мабуть, логічно буде послатися на природні особливості будови людського тіла. Незважаючи на те, що на перший погляд, дотягнутися до ліктя ротом не складає ніяких проблем, абсолютно немає ніякої можливості вкусити його. Напевно, наші предки в своїх висновках рухалися по аналогії і в підсумку придумали фразеологізм «кусати лікті». У мові також є одна дуже схожа приказка: «Близько лікоть, а не вкусиш».

Незважаючи на те, що обидва словосполучення складаються практично з однакових мовних одиниць, значення ідіом помітно відрізняється, і назвати їх синонімічні було б неправильно. Проте, певні точки дотику між цими виразами є: вони обидва використовуються для опису непоправних ситуацій, вплинути на які не представляється можливим.

Якщо ви хочете більш яскраво висловити розчарування в чому-небудь, розповісти про нездійснені надії, то згадайте про фразеологізми «кусати лікті». Навколишні точно зможуть зрозуміти, наскільки глибокі ваші переживання.

Кусати (собі) лікті в ролі прис. – шкодувати за чим-небудь, каратися; каятися.

– Бідову дочку має Юхимія. Ех, Зіньку, Зіньку,– зітхнув сторож. – Допарубкуєтесь ви, що проґавите Те­тяну. Будете кусати лікті... (Добровольський, Тече річ­ка невеличка, 1961, стор. 222); Павло нічого не знає й досі і знати не буде. Катря йому законна дружина, все старе давно минулося й більше не повернеться. Хай шаленіє Соломія та кусає собі лікті (Кучер, Трудна любов, 1960, стор. 319).