Амброзія полинолиста є одним з найнебезпечніших карантинних бур’янів. Проблема її розповсюдження набула глобального характеру — вона поширена на всіх континентах. Збільшуючись, вогнища цього бур’яну не тільки пригнічують розвиток сільськогосподарських культур, але й спричиняють алергійні захворювання людей у період цвітіння.

На жаль, бур’яни швидко поширюються і на теренах нашої країни. Вперше в Україні амброзію було виявлено у 1925 р. Після 50-х років ХХ сторіччя амброзія почала активно «крокувати» у північному і західному напрямках України. Цей бур’ян виявлено на території АР Крим та в 24 областях країни на загальній площі близько 3,7 млн. гектарів.

Останні декілька років у зв’язку з недотриманням вимог агротехніки під час обробітку ґрунту і збирання сільськогосподарських культур, невживанням належного комплексу заходів боротьби з бур’янами засміченість амброзією полинолистою відображає загальне погіршення екології землі.

Серед інших бур’янів саме амброзія виділяється своєю надзвичайною пристосованістю до виживання. У зв’язку з потужною надземною масою і кореневою системою вона збіднює і висушує грунт. При середній густоті стояння рослина використовує з 1 га площі до 2000 т води, що дорівнює 200 мм опадів та виносить з грунту стільки поживних речовин, скільки їх міститься в 7—8 ц мінеральних добрив. В результаті цього урожай сільськогосподарських культур різко знижується.

Ззовні амброзія схожа на полин звичайний, але не має запаху. Стебло пряме, здерев’яніле, гіллясте, заввишки від 50 см до 2 метрів. Перші сходи з’являються в квітні. На початку розвитку рослина інтенсивно розвиває кореневу систему, в цей період надземна частина розвивається дуже повільно. У червні починається інтенсивний ріст і розгалуження надземної частини. Цвіте вона з кінця липня до вересня. Одна рослина може утворювати до 100 тисяч штук насінин, які зберігають схожість до 20 років і здатні проростати навіть у недозрілій формі.

На пасовищах амброзія полинолиста витісняє злакові трави і знижує якість кормів. Вона містить 0,15% гірких ефірних олій, тому тварини її не поїдають.

Щодо здоров’я людини, то амброзія викликає в чутливих людей алергічне захворювання – поліноз. Захворювання протікає у вигляді різко вираженого алергічного риніту, кон’юнктивіту, важкої бронхіальної астми, мігрені, кропив’янки. Все це супроводжується різким ослабленням організму і важко піддається лікуванню.

Є різні методи боротьби з цим карантинним бур’яном: агротехнічні, хімічні й біологічні. Агротехнічні методи включають комплексний підхід до вирощування сільгоспкультур. На невеликих площах і на присадибних ділянках потрібно проводити механічну боротьбу шляхом ручного прополювання і скошування. Але слід пам’ятати, що після скошування амброзія починає інтенсивно відростати і тому його потрібно проводити не одноразово, а по мірі відростання бур’яну (не менше 3—4 рази за літо).

Боротьба з амброзією повинна бути спрямована на виснаження запасів її насіння в ґрунті й запобігання повторного засмічення. У полях сівозмін, на забур’янених амброзією ділянках доцільно впродовж двох років сіяти пшеницю озиму, яка пригнічує цей бур’ян і не дає змоги насінню визрівати. Для обмеження чисельності амброзії полинолистої можна застосовувати понад 50 гербіцидів, до яких вона більш чутлива.

Для невеликих площ і присадибних ділянок можна використовувати натрієву і амінну сіль (2—3 кг/га в суміші з аміачною селітрою 10 кг/га чи з сульфатом амонію). Застосування для обприскування гербіцидів суцільної дії, які дозволені для використання в Україні, а саме: раундап макс, клінік, аргумент, ураган форте, напалм, отаман клінік, торнадо, чистопол та інші. В разі необхідності знищення амброзії полинолистої в посівах сільськогосподарських культур на полях сівозмін необхідно дотримуватись технології обробітку грунту, агротехнічних заходів догляду за посівами, для цього використовуються відповідні гербіциди.

Особливу увагу при боротьбі з амброзією слід приділяти необроблюваним землям, а саме пустирям, лініям електропередач, смугам шосейних доріг і залізниць, вигонам. Усюди, де є можливість, такі землі повинні засіватись багаторічними злаковими травами.

За результатами обстежень площа зараження амброзією полинолистою порівняно з минулим роком зменшилась. В Виноградівському районі зменшено площу зараження бур’яном на 201,0 га завдяки проведенню комплексу заходів з ліквідації вогнищ, зміні цільового використання частини земельних площ та проведенню земельно-будівельних робіт (розпорядження Виноградівської райдержадміністрації №287 від 30.09.2013 р.). Нові вогнища амброзії полинолистої виявлено при обстеженні в Перечинському районі на площі 1,4 га. Запроваджено карантинний режим розпорядженням Перечинської райдержадміністрації №260 від 28.08.2013 р., та затверджені загальнообов’язкові заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ небезпечних шкідливих бур’янів. Всього на Закарпатті запроваджено особливий карантинний режим по амброзії полинолистій (Ambrosia artemisiifolsa L.) в 11 районах. В 10 районах області були розроблені регіональні програми по боротьбі з амброзією полинолистою, які повинні фінансуватись з місцевих бюджетів, проте на даний час є недостатнім фінансування виконання цих програм, оскільки у 2013 році тільки у Тячівському районі виділено коштів на суму 21 тис. грн. Станом на 01.01.2014 р. загальна площа становить 6226,040 га. Також інспекторами проводився контроль за виконанням фітосанітарних заходів по боротьбі з амброзією полинолистою на територіях, де було запроваджено особливий карантинний режим.

Амброзія полинолиста — надзвичайно шкідлива карантинна рослина. Аби не допустити її поширення, необхідно об’єднати зусилля у боротьбі з цим бур’яном. Нехтування та зволікання у цій справі державної ваги може завдати непоправної шкоди всьому суспільству.

Закарпаття є туристичним та оздоровчим краєм, куди приїздять гості з усієї України та з-за кордону. Тому треба зробити все можливе для збереження відповідності його статусу екологічно чистого краю. Тільки спільними зусиллями, за активної підтримки держави можна успішно подолати проблему забур’яненості земель.
Виявляйте і знищуйте амброзію полинолисту!

Василь САСИН,
начальник державної фітосанітарної інспекції Закарпатської області, заслужений працівник сільського господарства України.