Ви увійшли як Гість
Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 29.03.2024, 18:55
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Меню сайту


Наші учителі
 
Методичний портал
Шевченко А.В.

Літній мовний табір

Правова допомога
Інформери

Погода в Обухове на неделю
HotLog
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу




Пошук по сайту


1

Наша адреса

вул. Київська, 18
м. Обухів,
Київська обл.
08700 Україна,
тел. 
+380997086790
+30960214469
Знайти нас на мапі

Календар

«  Жовтень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Корисні лінки

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти Київської ОДА

Академія неперервної освіти

Освітній портал 'Педпреса'

Український центр оцінювання якості освіти України

Лепетун. Для тих, хто хоче вдосконалювати українську мову

Правовий портал для освітян

Управління освіти Обухова

Управління освіти м.Обухова



Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Обухівський медколедж
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Дитячий садочок
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ
Дитячий садок «Рушничок»
Парк
Парк "Київська Русь”
Освіта в Україні і за кордоном
Освіта в Україні і за кордоном
Філологічний експрес
Філологічний експрес
Освітній портал
Освітній портал
Євро освіта
ЄвроОсвіта
ДНЗ
Дитячий садок «Веселка»
Київський РЦОЯО
Київський РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Методичний портал учителів-словесників Обухова



Головна » 2016 » Жовтень » 23 » Зустріч з представниками рятувальної служби
14:13
Зустріч з представниками рятувальної служби

20 жовтня 2016 року було проведено зустріч з представниками рятувальної служби.

Для учнів 5-х класів Тамара Благовірна (начальник відділу агітаційно-пропагандистської роботи ГУДСНС України і Київській області)  розповіла про безпечне поводження з вогнем та вибухонебезпечними предметами. Діти переглянули мультиплікаційні та документальні фільми, а також  пригадали міфи про появу вогню у людей, про роль вогню в українській культурі повторили правила пожежної  безпеки та поводження з вибухонебезпечними предметами.

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

  • зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
  • не дозволяти дітям розпалювати багаття;
  • не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;
  • не дозволяти користуватися газовими приладами;
  • не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;
  • не залишати малолітніх дітей без нагляду;
  • не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;
  • не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;
  • не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);
  • не сушити речі над газовою плитою;
  • не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;
  • не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;
  • не палити в ліжку.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за номером 101 

Основні дії під час виникнення пожежі:

  • подзвонити до служби порятунку за номером 101;
  • викликаючи службу порятунку, чітко називати адресу, поверх, номер квартири та своє прізвище; сповістити, що саме горить;
  • негайно евакуювати з приміщення дітей, немічних людей та людей похилого віку;
  • при евакуації уникати користування ліфтом, бо є ризик відключення ліфта від електроструму;
  • при евакуації з висотного будинку більше шансів мають ті люди, що не біжать вниз крізь дим та вогонь, а шукають порятунку на даху будівлі;
  • пересуватися слід швидко; оскільки кисню більше біля підлоги,  до виходу краще повзти, закриваючи обличчя вологою тканиною;
  • при евакуації заручитися чиєюсь підтримкою, хто вас підстрахує і допоможе, якщо ви знепритомнієте від диму;
  • гасити полум'я слід засобами первинного пожежогасіння:  водою, піском, товстою зволоженою тканиною (ковдрою, килимом), вогнегасником;
  • за можливості м'які предмети треба вкинути у ванну та залити їх водою;
  • вимкнути електрику, щоб уникнути ураження електрострумом;
  • не відчиняти вікна, щоб не живити пожежу свіжим притокою кисню.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

 Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.

До вибухонебезпечних предметів відносяться:

• вибухові речовини – хімічні з'єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.

• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для поразки живої сили супротивника. До боєприпасів відносяться:

- бойові частки ракет;

- авіаційні бомби;

- артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

- інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

- ручні гранати;

- стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, карабінів, автоматів тощо).

• піротехнічні засоби:

- патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

- вибухові пакети;

- петарди.

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

- гранати;

- димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої - це пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

- саморобні міни-пастки;

- міни сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

Як правило, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі люди негайно викликають фахівців, які убезпечують район і знешкоджують небезпечні знахідки в установленому порядку. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх на страшні експерименти. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, в школу.

Земля таїть багато небезпечних знахідок, на які можна натрапити під час прогулянок лісом, походів і стати їх жертвами, навіть, не підозрюючи про це. Ніхто не може гарантувати, що у землі під багаттям, розкладеним на лісовій галявині, не ховаються снаряди часів війни.

Під час прогулянок в лісі або в туристичному поході:

1. Ретельно вибирайте місце для багаття. Воно повинно бути на достатній відстані від траншей і окопів, що залишилися з війни.

2. Перед розведенням багаття в радіусі п'яти метрів перевірте грунт на наявність вибухонебезпечних предметів щупом (або лопатою обережно зніміть верхній шар грунту, перекопайте землю на глибину 40-50 см).

3. Користуватися старими багаттями не завжди безпечно. Там можуть виявитися підкинуті військові «трофеї»або такі, що не вибухнули.

4.У жодному випадку не підходьте до знайдених багать, що горять (особливо вночі). В цьому багатті може виявитися предмет, що може вибухнути.

Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!

Пам'ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.

Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже кожного дня ми чуємо про здійснення терористичних актів у яких гинуть люди. Більшість цих актів проходить з використанням вибухових пристроїв. І це, як правило, саморобні, нестандартні пристрої, які складно відшукати, знешкодити або ліквідувати. Злочинці, як правило, поміщають їх в звичайні портфелі, сумки, банки, пакети і потім, ніби випадково, залишають в багатолюдних місцях. У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, дійсно забутої розсіяним пасажиром в трамваї, тролейбусі або автобусі. Часто такі міни – пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування таких мін у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

От чому вимагають особливої уваги бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі або мітингу.

Люди часто гублять свої речі і, на щастя, не кожна з них несе небезпеку, але є кілька ознак, що дозволяють запідозрити вибуховий пристрій.

Слід звертати увагу на:

- припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якого не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль здається безхазяйним;

- наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

- звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- специфічний запах.

Якщо знайдений предмет не повинен, як Вам здається, знаходитися «в цьому місці і в цей час», не залишайте цей факт без уваги.

Якщо ви знайшли забуту річ в громадському транспорті, опитайте людей, що знаходяться поряд. Постарайтеся встановити, чия вона або хто міг її залишити. Якщо господар не встановлений, негайно повідомте про знахідку водія (кондуктора).

У разі знаходження підозрілого предмету в під'їзді свого будинку, опитайте сусідів, можливо, він належить їм. При неможливості встановлення власника — негайно повідомте про знахідку у ваше відділення міліції.

Якщо ви знайшли підозрілий предмет в установі, негайно повідомте про знахідку адміністрацію.

При виявленні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомте чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.

2. Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.


 20 жовтня  для учнів 9-А,Б та 11 класів були проведені Оленою Антоненко (начальник аптеки ПОЗ ЦЗД ГУДСНС  України у Київській області) навчання з тактичної медицини.

Вони мали змогу на практиці застосувати отримані знання.

Тактична медицина – це заходи з надання медичної допомоги військовослужбовцям на полі бою. Їх виконує спеціально підготовлений персонал. У його завдання входить порятунок життя, транспортування потерпілих, запобігання розвитку тяжких станів.

Класифікація травм і завдань

Основні види пошкоджень  такі:

  • різні поранення;
  • травми;
  • переломи;
  • опіки;
  • обмороження.

Основні ушкодження можуть бути ускладнені кровотечею, станами шоку, порушенням дихання та серцево-судинної діяльності. Ці стани уповільнюють процес надання допомоги і можуть викликати ускладнення при несвоєчасному усуненні. Всі необхідні заходи проводяться блискавично, безпосередньо на місці події.

Види переломів

Це найпоширеніше пошкодження. Існують наступні різновиди переломів:

  • повні, коли кость переламано повністю;
  • неповні – кістка надломана;
  • відкриті – з порушенням цілісності тканин;
  • закриті, коли цілісність тканин збережена.

Перелом – один з найбільш важких і небезпечних видів травми. Характеризується неприродною формою кінцівки, хворобливістю при торканні, припухлістю, зниженням або відсутністю рухливості. Крім того, чується хрускіт тертьових зламаних кісток та їх осколків. Травма ускладнюється сильним больовим синдромом.

Допомога при переломах

Надаючи допомогу при переломах, застосовують наступну тактику:

  • знеболювання;
  • іммобілізацію;
  • евакуацію.

При відкритих переломах необхідно попереднє накладення пов’язки і зупинка кровотечі. Фіксуючи зламану кістку, накладають шину, захоплюючи обидва суглоба, забезпечуючи їх непорушність. Якщо немає підручних засобів та шин, можна прибинтувати пошкоджену руку до тулуба, а ногу – до неушкодженої кінцівки. Допомога при переломах залежить від тяжкості ситуації.

При переломі хребта ніяке лікування в польових умовах не здійснюється! Потерпілого кладуть на тверді ноші (так званий щит). У цьому беруть участь щонайменше три людини: один бере за шию, підтримуючи голову передпліччями, другий – за поперек, третій – за ноги. Піднімають одночасно. Потім потерпілого якнайшвидше доставляють у медичну установу.

Основні види опіків

Опік – це ушкодження тканин, викликане кількома видами впливів:

  • високою температурою;
  • хімічними засобами;
  • електричним струмом;
  • радіаційним випромінюванням.

Розрізняють 4 ступеня важкості опіків:

  • I – почервоніння шкіри на місці опіку;
  • II – утворення пухирів, наповнених рідиною;
  • III – утворення некротичних (відмерлих) ділянок шкіри різної глибини з виникненням струпа;
  • IV – повне омертвіння шкіри, м’яких тканин, м’язів, кісток, обвуглювання.

Як правило, реальну загрозу для життя становлять опіки 3 і 4 ступеня. Опіки 1 і 2 ст. називають поверхневими, вони загоюються протягом 2 тижнів та не становлять загрози життю. Якщо, звичайно, ними не уражено понад 50% площі шкіри.

Як допомогти?

Долікарська допомога при опіках полягає в усуненні травмуючого фактора: потрібно загасити полум’я, зняти палаючу одяг (але не зривати її, якщо вона припеклась до шкіри), винести потерпілого з палаючого приміщення і т. д. Якщо полум’я охопило людини, потрібно притиснути його палаючим ділянкою землі або закидати його землею, накрити щільною тканиною і притиснути її, залити водою. Пам’ятайте, що дія напалму і білого фосфору не можна нейтралізувати водою!

Подальша долікарська допомога при опіках передбачає негайне охолодження обпаленої ділянки. Краще всього використовувати воду кімнатної температури, час охолодження – 20 хвилин незалежно від площі опіку і його глибини. Після чого потрібно забезпечити знеболення. Наприклад, дати потерпілому антигістамінний засіб: «Супрастин» або «Кларитин». Крім того, необхідно оцінити ступінь опіку і глибину ураження, накласти пов’язку і евакуювати потерпілого. Для обробки травми використовують спеціальні засоби: «Пантенол», «Бепантен», противоожоговые пов’язки «Аполло».

Важливо! Якщо доводиться діяти в сильно задимленій зоні, необхідно дихати через тканинну пов’язку, змочену водою. Такий бар’єр буде недовговічний. Потрібно або часто змочувати пов’язку свіжою водою, або (виходячи з досвіду бойових дій) просочити її кров’ю, яка здатна зв’язувати окис вуглецю, що дозволить довше протриматися в осередку задимлення.

Допомога при обмороженнях та переохолодженні

Найчастіше обмороженню піддаються руки, ноги, пальці, вуха, ніс. Спершу виникає поколювання, несильний біль, обморожене місце червоніє, потім біліє, втрачається чутливість. Якщо обморожену частину тіла відразу ж зігріти, вона прийме природний вигляд через 3 години. Велику небезпеку несуть тривалі обмороження. У залежності від глибини поразки вони поділяються на 4 ступені:

  • 1 ст. – шкіра біліє, втрачає чутливість, потім синіє, з’являються набряк і свербіж.
  • 2 ст. – поява бульбашок зі світлою рідиною, омертвіння верхніх шарів шкіри.
  • 3 ст. – поява пухирів з кров’янистою рідиною, омертвіння зачіпає глибокі тканини.
  • 4 ст. – омертвіння зачіпає м’язову і кісткову тканину.

Тактична медицина при обмороженнях передбачає усунення травмуючого фактора – низької температури. Постраждалого доставляють в тепло або загортають, переодягають в сухий одяг. Обов’язковою дією є накладення пов’язки, що ізолює тепло, і транспортування в лікувальний заклад.

Заборонено розтирати ушкоджені місця снігом, вовняною рукавичкою, алкоголем, давати спиртні напої всередину, відігрівати відкритим вогнем від багаття або факела. Симптоми переохолодження – це сонливість, втома, апатія, зниження життєвого тонусу. Надалі людина може втратити свідомість з пригніченням і припиненням життєво важливих функцій. Тактика поведінки в цих випадках аналогічна вже описаних нами дій.

Фото кращої якості у Фотоальбомі

 

Категорія: Школа безпеки | Переглядів: 525 | Додав: Ayverso | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Хостинг від uCoz

НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2024