Вітання [46] | День міста [12] |
Корисне [160] | Літній мовний табір [14] |
Методична робота [40] | Медицина [36] |
Наука [43] | Оголошення [105] |
Освіта [310] | Патріотичне виховання [146] |
Педагогіка [12] | Події в світі [9] |
Події в Україні [122] | Події Обухівщини [243] |
Подорожі [48] | Поезія, література [83] |
Політичне життя [1] | Психологія [32] |
Свята [134] | Технології [22] |
Цікаве [85] | Цивільна оборона [2] |
Шкільне життя [356] | Школа безпеки [137] |
Спортивне життя [27] | Реформа в освіті [4] |
Публічна інформація [56] | Літній мовний табір [20] |
До 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського. [1] | Шкільне телебачення [87] |
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА [2] | ДОБРА СПРАВА [5] |
Готуємось до нового навчального року [1] |
« Грудень 2023 » | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Управління освіти м.Обухова
Григорій Михайлович Косинка (справжнє прізвище — Стрілець) народився 29 (17) листопада 1899 року в селі Щербанівка Обухівського району Київської області. Батьки — малоземельні селяни — намагалися поліпшити своє злиденне життя десь за Уралом, біля Байкалу, але й там добра не знайшли. Повернулися назад до села і перебивалися батьківським підробітком на цукровому заводі в сусідньому селі Григорівка. Рано довелося йти на заробітки й малому Григорію — працювати в панських економіях. З дитинства наймитував, ходив на поденну роботу в поміщицьких маєтках, працював на цукроварні. З чотирьох років навчився грамоти від діда, закінчив двокласну школу в селі Красний Кут. Коли Григорію минуло 14 років, він вирушив до Києва, сподіваючись кращими заробітками якось підтримати матір, що після смерті батька залишилася з п’ятьма малими дітьми на руках.
Творчий дебют прозаїка відбувся 1919 року, коли в одному з літніх чисел київської газети «Боротьба» з’явилося його перше оповідання — «На буряки».
Косинка був досить начитаний і мав гострий природний розум. Але він просто не любив розводити теревені, вважав, що художник промовляє до людей безпосередньо своїми творами.
Він — великий майстер прямої мови героїв, майстер виразного діалогу, він часом уміло користується розповідною («казковою») формою. Але не тільки в мові Косинчиних персонажів та у внутрішніх їх монологах, а й у самій авторській мові раз у раз можна побачити виразні риси селянської психології. Писав він переважно дрібні речі, «новели», і, здається, був-таки в них і найсильніший.
Його ім’я стає відомим, особливо полюбляють слухати оповідання письменника в авторському виконанні: дзвінко, чітко карбуючи слова, письменник емоційно збагачує своєю дикцією діалоги.
Життя його обірвалося рано, коли письменник був у самому розквіті сил.
1934 року в харківському будинку письменника була проголошена «настановча» доповідь Івана Кулика, який говорив про завдання письменників у зв’язку з перемогою Сталіна. В дискусії виступив і Косинка. Замість того, щоб обмежитися трафаретними словами вимушених заяв, як це робили інші, він вибухнув зливою скарг, нарікань, протестів. З різкою і запальною люттю він говорив, що в умовах «соціального замовлення», коли людину взяли за горлянку, вона не може творити. То була не промова, то був крик відчаю в самотній порожнечі пітьми. Зала завмерла від страху; кінець промови комуністи вкрили свистом, вигуками обурення, погрозами, а гальорка аплодувала.
4 листопада 1934 року письменника було заарештовано, а 15 грудня 1934 року «виїзна» сесія Військової колегії засудила Григорія Косинку-Стрільця до розстрілу.
За матеріалами: Обухів.інфо
НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2023