Вітання [46] | День міста [12] |
Корисне [160] | Літній мовний табір [14] |
Методична робота [40] | Медицина [36] |
Наука [43] | Оголошення [105] |
Освіта [311] | Патріотичне виховання [146] |
Педагогіка [12] | Події в світі [9] |
Події в Україні [122] | Події Обухівщини [243] |
Подорожі [48] | Поезія, література [83] |
Політичне життя [1] | Психологія [32] |
Свята [134] | Технології [22] |
Цікаве [85] | Цивільна оборона [2] |
Шкільне життя [356] | Школа безпеки [137] |
Спортивне життя [27] | Реформа в освіті [4] |
Публічна інформація [56] | Літній мовний табір [20] |
До 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського. [1] | Шкільне телебачення [87] |
ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА [2] | ДОБРА СПРАВА [5] |
Готуємось до нового навчального року [1] |
« Грудень 2023 » | ||||||
Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд |
1 | 2 | 3 | ||||
4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |
18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |
25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |
Управління освіти м.Обухова
Анищенко Калістрат Романович - публіцист, прозаїк, драматург. Народився 26 вересня 1885 року в селі Красному Обухівського району на Київщині в багатодітній сім У селянина. Батько був трохи письменний, отож довгими зимовими вечорами вчив синів читати та писати. (Там же перші уроки грамоти проходив у свого діда і майбутній письменник Григорій Косинка).
1903 року К. Анищепко був призваний на військову службу, яку відбував у м. Бєлостоці. Пізніше вступив до Казанського юнкерського училища, звідки був виключений за участь у бунті. Після цього поневіряється по країні, переїздить з місця на місце, аби уникнути жандармського ока.
Писати почав у 14 років. Перше друковане оповідання "Агашка" з'явилося у 1904 році в Бєлостоцькій газеті "Западная окраина".
Згодом К. Анищепко опиняється на Кавказі, співробітничає в тифліській пресі, у вірменських періодичних виданнях, друкується у різних газетах та журналах Петербурга, Москви, Києва. Писав оповідання, нариси, хроніки, кореспонденції, які доходили до читача під псевдонімами та криптонімами К. А. Дальницький, К. Романов, К.Віпже, Повий Тифлісець, Оникей, Кухар та інші.
Вільнодумна діяльність К. Анищенка не давала спокою охоронним органам, вопи поставили вимогу звільнити його з редакції "Закавказзя". Він повертається в Україну, де на нього чекають нові бідування, матеріальна скрута.
В 1914 році К. Анищенка забирають на війну, де він перебуває аж до Жовтневого перевороту 1917 року.
З 1918 року повністю віддається літературній роботі, видає в Києві першу збірку оповідань "Оповідання". Стає членом Всеукраїнської спілки селянських письменників "Плуг".
У 1923-25 роках живе в Москві, вступає до Всеросійської спілки письменників. Пише російською й українською мовами. Виступає з нарисами, оповіданнями, фейлетонами, п 'єсами.
Автор понад двадцяти книжок оповідань та повістей - "Ткачиха" (1924), "Рассказы" (1925), "Мироносці", "Ночь в саду", "Рассказы" (1926), "Баланс" (1927), "Калина", "Мандрівка до південного бігуна", "Ніч в саду", "Піраміди пролетаріату", "Побачення" (1929), "Мед" (1974).
Помер письменник 28 березня 1929 року в Харкові.
Літературна спадщина К. Анищенка малодосліджена. Невідома доля рукописів багатьох його оповідань, а також повістей "Дезертир", "Зарниця", "Христя з Копачева", не зібрана велика частина творів.
НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2023