Калістрат Анищенко

Анищенко Калістрат Романович - публіцист, прозаїк, драматург. Народився 26 вересня 1885 року в селі Красному Обухівського району на Київщині в багатодітній сім У селя­нина. Батько був трохи письменний, отож довгими зимови­ми вечорами вчив синів читати та писати. (Там же перші уроки грамоти проходив у свого діда і майбутній письменник Григорій Косинка).

1903 року К. Анищепко був призваний на військову службу, яку відбував у м. Бєлостоці. Пізніше вступив до Казан­ського юнкерського училища, звідки був виключений за участь у бунті. Після цього поневіряється по країні, переїздить з місця на місце, аби уникнути жандармського ока.

Писати почав у 14 років. Перше друковане оповідання "Агашка" з'явилося у 1904 році в Бєлостоцькій газеті "Западная окраина".

Згодом К. Анищепко опиняється на Кавказі, співробіт­ничає в тифліській пресі, у вірменських періодичних видан­нях, друкується у різних газетах та журналах Петербурга, Москви, Києва. Писав оповідання, нариси, хроніки, кореспо­нденції, які доходили до читача під псевдонімами та криптонімами К. А. Дальницький, К. Романов, К.Віпже, Повий Тифлісець, Оникей, Кухар та інші.

Вільнодумна діяльність К. Анищенка не давала спокою охоронним органам, вопи поставили вимогу звільнити його з редакції "Закавказзя". Він повертається в Україну, де на нього чекають нові бідування, матеріальна скрута.

В 1914 році К. Анищенка забирають на війну, де він перебуває аж до Жовтневого перевороту 1917 року.

З 1918 року повністю віддається літературній роботі, видає в Києві першу збірку оповідань "Оповідання". Стає членом Всеукраїнської спілки селянських письменників "Плуг".

У 1923-25 роках живе в Москві, вступає до Всеросій­ської спілки письменників. Пише російською й українською мовами. Виступає з нарисами, оповіданнями, фейлетонами, п 'єсами.

Автор понад двадцяти книжок оповідань та повістей - "Ткачиха" (1924), "Рассказы" (1925), "Мироносці", "Ночь в саду", "Рассказы" (1926), "Баланс" (1927), "Калина", "Ма­ндрівка до південного бігуна", "Ніч в саду", "Піраміди пролетаріату", "Побачення" (1929), "Мед" (1974).

Помер письменник 28 березня 1929 року в Харкові.

Літературна спадщина К. Анищенка малодосліджена. Невідома доля рукописів багатьох його оповідань, а також повістей "Дезертир", "Зарниця", "Христя з Копачева", не зібрана велика частина творів.