19 грудня на урок української літератури в 6-А клас було запрошено добре відому у нашому краї людину, Наталю Любиченко, члена Національної спілки письменників України, дитячу поетесу, прозаїка.

Учитель української мови і літератури Рогозіна Світлана Володимирівна познайомила учнів з місцевою поетесою. 

Зима — це веселі забави, кучугури снігу, сніговики. Наталя Любиченко  випустила збірку «Різдвяне Мереживо» в якій чудові віршики для дітей об'єднані спільною тематикою зимових свят. «Я в матусі донечка», «Ніжний котик», «Сергійко майстер», «Допитлива Оксанка».

У пані Наталі є цікава загадка  про зимові явища.

Білі бджоли скрізь літають,

Весело в танку кружляють,

Погубили босоніжки –

Трішки в них померзли ніжки.

Утомились танцювати,

Прилягли на землю спати.

Пробудження природи вона описала в своєму вірші  «Пробудження».

Спить у ліжку немовля,

Називається - Земля.

Сніжна ковдра зігріває

Місяць - піснею втішає

промінь боязко лоскоче

Немовля збудити хоче

Бо на обрії весна -     

Досить ніжитися в снах

Веснонька усіх вітає

А Господь благословляє!

У Наталі Василівни є також колискова, в якій засинає вся природа.

Вечір колисала завірюха,

Дуб крислатий пісеньку підслухав.

Дружно підхопили соненята,

Спатоньки вмостилися звірята.

Бо вже нічка – господиня ходить,

Соненяток за собою водить –

Діткам підкладає під подушку,

От вони й співають всім на вушко.

Вірші Наталі Любиченко можна не лише вчити, читати, слухати, а навіть «обігрувати»!

«Сергійко майстер»

Мама каже до Сергійка:  - Скоро прийде вже зима,

А твоя сестра Марійка, плаче, що санчат нема.

Хлопець хутко одягнувся, - ти куди зібрався йти?

Син ласкаво посміхнувся: - Йду старі санки знайти.

«Майстер» стука у повітці – вже ладнає саночки.

Я віддам сестрі Марійці, щоб каталась залюбки.

«Музикальна Сорока»

На сосні тріщить сорока: - Скре-ке-ке! Скре-ке-ке!

Та замовкни! От морока! – зайчик їй: - Ну, що таке?

Очі витріщила птаха: - Хочеш знати що таке?

Я вам граю п’єсу Баха, це не просто Скре-ке-ке!

«Щедрий Дружок»

Засріблились очі в кізки покотилися з них слізки.

Бо із миски пес Дружко смачно хлебче молочко.

Козеня гука матусю: «Відженіть, бо я боюся.

Бо оцей незваний гість мій сніданок весь поїсть!»

Песик мружить оченята: «Перестань галасувати,

Сам не з’їм, я поділюся – Недарма ж Дружком зовуся!»

ДНЗ "Зірочка"

"Щиро колядую"

Я в матусі донечка -
Мов краплинка сонечка.
Щиро колядую,
Новину віщую:

"Ісус народився!
Світ благословився!"
Ви радійте новині,
А гостинчики - мені.

Приймай вітання

Тримаю ручки я на серці,
Моя душа - як у люстерці,
Зігріта теплотою Бога,
У ній любов, а не тривога.

Повітря ніжно обіймає,
Бо Сам Господь благословляє
Мої думки, мої прохання.
О Господи! Приймай вітання!
Наталя Любиченко

Всевишньому радійте всі!

Струсив світанок з себе роси,
Зігрів його весняний спів.
Хмарки послалися в покоси,
Казкових нанизали снів.

Проснулося усе в обнові,
Благословилося в красі.
Співали промені ранкові:
- Всевишньому радійте всі!
Наталя Любиченко

Автор матеріалу Шевченко А.П.