Барвиста дуга часто прикрашає небо після дощу, особливо навесні. Кажуть, той, хто побачить початок і кінець дуги райдуги, уже незабаром знайде своє щастя.

А як утворюється веселка?

- Для того щоб на небі з’явилася райдуга, достатньо яскравого сонячного світла і повітря, насиченого вологою, - розповідає газеті Експрес Аліна Семергей, доцент Одеського державного екологічного університету.

- Промені заломлюються двічі - коли входять і виходять з краплі, під кутом 42 градуси. При цьому біле світло розпадається на спектр із семи основних кольорів, хоча насправді відтінків - мільйони. Є багато мнемонічних формул, які допомагають запам'ятати послідовність кольорів веселки: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Наприклад, Червоний Орел Живе За Байраком Серед Фіалок.

 - Що впливає на чіткість контуру райдуги і насиченість кольорів?

- Насамперед форма крапель. На сферичних веселка виходить краще, ніж на видовженихних. Іноді можна побачити дві, ба навіть три веселки разом. І кожне наступне проходження сонячних променів крізь краплі дає менш насичені кольори. Також має значення місцевість. Біля водойм веселки чіткіші й з'являються частіше, бо повітря там насичене вологою.

 - Чи правда, що веселку можна побачити навіть уночі?

- Звичайно! Місячне світло теж може створити веселку. Як правило, світло заломлюється у перистих хмарах. А якщо сонце міститься під кутом 58 градусів над горизонтом, у цих хмарах може утворитися вогняна веселка - різнобарвна "пляма" на небі. Веселка буває навіть у пустелі!

- Ого! І як це пояснюють?

- Якщо для звичної нам райдуги потрібні гідрометеори, себто краплі води, завислі у повітрі, то у пустелях їх можуть замінити округлі піщинки. Наприклад, у пустелі Калахарі в Південній Африці пісок містить кварц, що має форму, зручну для заломлення світла. Тому під час піщаних смерчів, коли піщинки піднімаються досить високо, можна побачити трохи розмиту веселку.

- Чи можна знайти "початок" веселки?

- Ні, бо це оптична ілюзія. Вона пересуватиметься одночасно зі зміною кута зору. Тож наблизитися до “початку” веселки неможливо. Зате можна побачити, як вона “кусає” себе за хвіст. У горах чи з літака веселка має вигляд замкненого кола. Це також пов’язане з кутом зору.

- Як тлумачили це явище наші предки?

- "Небесний міст" завжди викликав у людей лише гарні асоціації. Слов'яни вірили, що веселка - це коромисло, яким Лада, дружина верховного бога Перуна і матір усіх богів, набирала воду, щоби поливати поля. Пізніше, з приходом християнства, наші предки трактували веселку як знак Божий. У Старому Заповіті сказано, що Бог повісив веселку після Великого потопу на знак примирення з людьми. Та й загалом у всіх народів вона асоціювалася з миром та зв'язком між небом і землею. Тому побачити райдугу - гарна прикмета. А якщо їх дві або більше - сміливо загадуйте бажання!

- Кажуть, слов'яни вірили, що пройшовши, під веселкою, можна змінити стать...

- І таке було! Але пройти під нею неможливо, бо бачити веселку можна, лише стоячи спиною до світла. Наперед зауважу, що до семикольорового прапора, символу представників нетрадиційної орієнтації, це повір'я не має ніякого стосунку. Веселковий стяг виник у епоху хіпі. А серед представників цієї субкультури не було заведено соромитися своєї орієнтації. Нині захисники прав ЛГБТ трактують веселковий прапор, як символ миру, толерантності та різноманітності.

Євгенія КОЛЯДА