Ви увійшли як Гість
Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 21.05.2024, 08:17
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS

Меню сайту


Наші учителі
 
Методичний портал
Шевченко А.В.

Літній мовний табір

Правова допомога
Інформери

Погода в Обухове на неделю
HotLog
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Форма входу




Пошук по сайту


1

Наша адреса

вул. Київська, 18
м. Обухів,
Київська обл.
08700 Україна,
тел. 
+380997086790
+30960214469
Знайти нас на мапі

Календар

«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Корисні лінки

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти Київської ОДА

Академія неперервної освіти

Освітній портал 'Педпреса'

Український центр оцінювання якості освіти України

Лепетун. Для тих, хто хоче вдосконалювати українську мову

Правовий портал для освітян

Управління освіти Обухова

Управління освіти м.Обухова



Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Обухівський медколедж
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Дитячий садочок
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ
Дитячий садок «Рушничок»
Парк
Парк "Київська Русь”
Освіта в Україні і за кордоном
Освіта в Україні і за кордоном
Філологічний експрес
Філологічний експрес
Освітній портал
Освітній портал
Євро освіта
ЄвроОсвіта
ДНЗ
Дитячий садок «Веселка»
Київський РЦОЯО
Київський РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Методичний портал учителів-словесників Обухова



Головна » 2012 » Травень » 30 » Основні форми педагогічного спілкування
09:37
Основні форми педагогічного спілкування


На сьогоднішній день основними формами педагогічного спілкування в континуумі "педагог-учень" є:
  •     монолог;
  •     діалог;
  •     дискусія;
  •     полілог.
Монолог - форма вислову без орієнтації на співбесідника. Сума втрат інформації при монологічному повідомленні може досягати 50%, а в деяких випадках і 80% від об'єму початкової інформації. Монологічність в спілкуванні виховує людей з малорухливою психікою, низьким творчим потенціалом. Дослідження ж показують, що найбільш ефективною формою спілкування є діалог.

 Діалог припускає вільне володіння мовою, чуйність до невербальних сигналів, здатність відрізняти щирі відповіді від ухильних. У основі діалогу - уміння ставити питання собі і іншим. Замість того щоб вимовляти безапеляційні монологи, набагато ефективніше перетворити свої ідеї у форму питань, апробовувати їх в бесіді з колегами, подивитися, підтримуються вони чи ні. Вже сам факт питання демонструє бажання брати участь в спілкуванні, забезпечує його подальшу течію і поглиблення.

     У діалогічних відносинах існують дві форми діалогу:
  •     внутрішній;
  •     зовнішній.
Для виникнення внутрішньої і зовнішньої форм діалогу необхідне створення педагогом спеціальних умов.

     При створенні умов для внутрішнього діалогу можна проектувати ситуаційні завдання наступного характеру:
  •   вибір рішення з альтернатив;
  •   дозвіл проблемних ситуацій;
  •   пошук думок щодо певного факту або явища;
  •  вирішення завдань невизначеного характеру (що не мають однозначного рішення);
  •  висунення гіпотез і припущень.
Для створення умов зовнішнього діалогу проектуються:
  •   спосіб спілкування з допомогою питань;
  •   обмін думками, ідеями, позиціями;
  •   дискусії;
  •   колективна генерація ідей; опонування ідей, пропозицій, доказів;
  •   поліфункціональний аналіз ідей і гіпотез;
  •   творчі майстерні.
Для стимулювання зовнішнього діалогу заздалегідь передбачається для кожного з учасників:
  •     суперечність;
  •     можливість оцінки;
  •     вопросительность;
  •     можливість виразити свою точку зору.
Проектування діалогічного спілкування припускає установку на відвертість позицій його учасників. Якщо педагог не займає відкритої позиції, діалог порушується і носить штучний характер, виникає неузгодження форми і внутрішнього змісту спілкування.

     Дискусією (лат. discusso - дослідження, розгляд, розбір) називається така публічна суперечка, метою якої є з'ясування і зіставлення різних точок зору, пошук, виявлення дійсної думки, знаходження правильного рішення спірного питання. Дискусія вважається ефективним способом переконання, оскільки її учасники самі приходять до того або іншого висновку.

     Дискусія в педагогічному процесі - це обмін думками по питаннях відповідно до більш менш певних правил проведення і за участю всіх або тільки деяких присутніх на занятті. При масовій дискусії всі члени, за винятком викладача, знаходяться в рівному положенні. Тут не виділяють особливих доповідачів і всі присутньо не тільки як слухачі. Спеціальне питання обговорюється в певному порядку, зазвичай відповідно до строгого або декілька видозміненим регламентом заняття, який визначається викладачем.

     Групова дискусія полягає в обговоренні питань спеціальною виділеною групою перед аудиторією. Як і будь-яка форма обговорення перед слухачами, вона представляє диспут. Мета групової дискусії - представити можливе вирішення проблеми або обговорити протилежні точки зору по спірних питаннях. Але зазвичай вона не вирішує суперечки і не схиляє аудиторію до якої-небудь одноманітності дій.

     У груповій дискусії бере участь від 3 до 8 членів, не рахуючи голови. Її варіант - діалог - включає тільки двох учасників. Учасники повинні бути добре підготовлені, мати при собі замітки із статистичними і іншими необхідними даними. Вони повинні обговорювати питання невимушено, в жвавій манері, ставлячи питання і роблячи короткі зауваження.

     Полілог є обмін думками по якій-небудь певній темі, де кожен учасник висловлює свою точку зору. Учасники розмови ставлять один одному питання, щоб дізнатися точку зору співбесідника або прояснити незрозумілі моменти обговорення. Ця форма спілкування особливо ефективна в тому випадку, якщо виникає необхідність роз'яснити яке-небудь питання, освітити проблему.

За матеріалами: ido.rudn.ru
Категорія: Психологія | Переглядів: 2217 | Додав: admin_a | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Хостинг від uCoz

НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2024