Діти виявляються найбільш беззахисними у випадку нападу, і від нас, дорослих, залежить захист і навчання їх тому, як слід берегти себе й уникати небезпеки. Матеріали, викладені в цій книзі, цілком можуть бути корисними для підлітків, і тому в цьому розділі мова піде головним чином про захист і безпеку малолітніх дітей.

    ЗАХИЩАТИ СВОЄ ТІЛО. Діти повинні знати, що їхнє тіло належить їм, особливо ті інтимні місця, які прикриваються купальниками.

    СКАЗАТИ «НІ». Поясніть дітям, що вони мають повне право сказати «ні» кому завгодно, якщо людина намагається вчинити їм шкоду. Більшість дітей навчають слухатися дорослих.

    ЗАХИЩАТИСЯ ВІД ХУЛІГАНІВ. Зазвичай хулігани чіпляються до малоліток. Скажіть дітям, щоб вони кликали на допомогу друзів чи відповідали «ні» без бійки – і йшли до дорослого. Хулігани боязливі, і тверде, голосне «ні» від групи дітей, що супроводжується погрозою покликати дорослих, часто відлякує їх. У випадку реальної фізичної загрози дітям часто необхідно поступитися вимогам хулігана. Іноді діти вступають у бійку й отримують каліцтва, захищаючи своє майно через страх перед тим, що може статися, якщо вони повернуться додому без нього. «Мама мене уб'є, якщо я дозволю хуліганам забрати мій велосипед. Він дорого коштував». Поясніть дітям, що важливіше за все в таких випадках думати про власну безпеку.

    РОЗПОВІДАТИ. Поясніть дітям, що незалежно від того, що саме сталося, ви на них не сердитесь і хочете, щоб вони розповідали вам про будь-яку пригоду. Діти також можуть занадто оберігати своїх батьків і не повідомляти про жахливі деталі, турбуючись про їхні почуття.

    ДОВІРЯТИ. Коли дітям говорять, щоб вони йшли по допомогу до дорослих, вони мають знати, що їм повірять і їх підтримають. Хоча іноді хочеться крикнути: «Я ж тобі говорив», – це не допоможе дитині подолати проблему. Іншого разу вона може просто нічого не сказати. Це особливо стосується нападів на сексуальному ґрунті, оскільки діти рідко говорять неправду в таких випадках. Якщо розповідям дитини не вірять, почуття образи може зберігатися протягом багатьох років, і при цьому дитина страждатиме від усвідомлення власної провини.

    НЕ МАТИ СЕКРЕТІВ. Поясніть дітям, що деякі події НІКОЛИ не можна тримати в таємниці, навіть якщо вони обіцяли зберегти секрет. Розбещувачі малолітніх часто говорять дітям, що поцілунок чи дотик «буде нашою таємницею». Дитину, навчену завжди зберігати таємницю, це збентежить.

    ВІДХИЛЯТИ ДОТИКИ. Поясніть дітям, що вони можуть сказати «ні» або погодитися, коли хто-небудь хоче їх поцілувати або попестити, але ніхто не повинен просити тримати це в секреті. Дітям часто не подобається, коли їх обнімають чи цілують, але це повинно вирішуватися за принципом вибору, а не страху. Їх не можна примушувати обнімати чи цілувати кого-небудь.

 НІКОЛИ не слід заводити розмову з незнайомими людьми. Оскільки порядні дорослі й підлітки самі ніколи не підійдуть до дитини на вулиці (тільки якщо вона не заблудилася й не плаче), навчіть дітей не звертати уваги на приставання сторонніх. При цьому діти зовсім не повинні бути грубими, вони просто можуть зробити вигляд, що не чують, чи швидко піти або втекти. Скажіть дітям, що не будете на них сердитися, якщо вони відмовляться розмовляти з незнайомими, і що ви хочете знати, якщо таке станеться.

    ПОРУШУВАТИ ПРАВИЛА.

Скажіть дітям, що дозволяєте їм порушувати будь-які правила, якщо їм треба захистити себе, і що завжди будете на їхньому боці, якщо їм доведеться це зробити, щоб залишитися неушкодженими. Наприклад, можна втікати, кричати, панікувати, навіть брехати чи лаятися, щоб уникнути небезпеки.