Ви увійшли як Гість
Вітаю Вас Гість!
Середа, 21.08.2019, 04:55
Головна | Мій профіль | Вихід | RSS
 

Меню сайту


Наші учителі
 
Методичний портал
Шевченко А.В.

Літній мовний табір

Правова допомога
Інформери

Форма входу

Пошук по сайту

1

Наша адреса

вул. Київська, 18
м. Обухів,
Київська обл.
08700 Україна,
тел. (04572) 5-18-54, 5-19-81
Знайти нас на мапі

Календар

«  Вересень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Корисні лінки

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти Київської ОДА

Академія неперервної освіти

Освітній портал 'Педпреса'

Український центр оцінювання якості освіти України

Лепетун. Для тих, хто хоче вдосконалювати українську мову

Правовий портал для освітян

Управління освіти Обухова

Управління освіти м.Обухова



Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.
Підгірцівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Обухівський медколедж
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ cт.
Дерев`янська ЗОШ І-ІІ ст.
Офіційний сайт Обухова
Офіційний сайт Обухова
Обухівська РДА
Обухівська РДА
Офіційний сайт Українки
Офіційний сайт Українки
Дитячий садочок
Дитячий садочок "Зірочка”
ДНЗ
Дитячий садок «Рушничок»
Парк
Парк "Київська Русь”
Освіта в Україні і за кордоном
Освіта в Україні і за кордоном
Філологічний експрес
Філологічний експрес
Освітній портал
Освітній портал
Євро освіта
ЄвроОсвіта
ДНЗ
Дитячий садок «Веселка»
Київський РЦОЯО
Київський РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Вінницький РЦОЯО
Методичний портал учителів-словесників Обухова


Головна » 2016 » Вересень » 7 » Із США після року навчання повернулися учні НВК "СЗОШ-ЗОШ І-ІІІ ст. №5"
18:56
Із США після року навчання повернулися учні НВК "СЗОШ-ЗОШ І-ІІІ ст. №5"

Н. Васильківська, О.Г. Шумкова, М.Зінченко, Г.П. Удод 

НВК "Спеціалізована загальноосвітня школа № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов міста Обухова" розробила цілий ряд заходів, що сприяли розвитку рівня іноземної мови в учнів. НВК активно проводить вікторини, квести та брейн-ринги. Під час уроків учителі використовують аудіо- та відеоматеріали, продовжуючи ознайомлювати учнів з географією та історією англомовних країн світу.

Нещодавно в Україну повернулися Коля Зінченко та Наталя Васильківська, які брали участь у програмі обміну «FLEX». Учителі та дирекція школи щиро пишаються тим, що їхні учні отримали можливість побувати в США та отримати неоціненний досвід. 

Педагогічний колектив нашого навчально-виховного закладу щиро радіє успішній роботі  своїх колишніх колег, вчителів англійської мови, Удода Григорія Петровича та Шумкової Олени Григорівни, які сприяли підготовці своїх учнів (А.П.).

Програма обміну «FLEX» створена для учнів загальноосвітніх шкіл. Вона надає школярам стипендії, які дають їм змогу подорожувати до Сполучених Штатів, навчатися в американській школі протягом одного академічного року і проживати у американській родині.

   Конкуренція на ці стипендії вкрай велика, тому будь-хто там не прорветься. Потрібна була тяжка артилерія. Такими й стали Микола та Наталія. Учителі англійської мови аргументували свій вибір на користь саме цих молодих людей: «Зінченко Коля приємний та вихований юнак. Наполеглива праця над собою дала свої результати. Хлопець добре навчався, а бажання покращити свої знання з англійської мови привели його до програми «FLEX», де він згодом став переможцем»; «Талановита, творча, розумна, працьовита – це усе про Наталю Васильківську. Окрім того, що вона добре навчалася, ще й займалась у багатьох позашкільних гуртках. Наталя брала активну участь у різних конкурсах. Це й «Олімпус», і «Грінвіч», і «Альбус». Також займала призові місця в олімпіадах. У позаминулому році, перед поїздкою в Америку, Наталя писала наукову роботу в Малу академію наук, з якою зайняла ІІ місце на міському етапі. Хто, як не вона?».

Вони пройшли три тури тестування, написали п’ять творів (есе), пройшли індивідуальну співбесіду та співбесіду з батьками перед незалежною комісією англійською та рідною мовами, склали аудіювання… Словом, справді прагнули отримати винагороду за свої знання.

Редакція газети «Обухівські вісті» поспілкувалася з «нашими американцями», як їх тепер називають учителі у школі, та з перших вуст дізналась, як там живеться за океаном.

Освітня система

«Обухівські вісті»: – Основною задачею програми є отримання шкільної освіти в США. Чим освіта в Америці відрізняється від навчання у наших школах?

Наталя: – Перше, на що звертаєш увагу, – це можливість вибору. Тобто, учні можуть обирати пріоритетні для своєї майбутньої професії науки. Звичайно, є обов'язковий список предметів, які необхідно засвоїти в школі для того, аби вступити до коледжу або університету. Але, якщо ти плануєш далі розвиватися у гуманітарному напрямі, то немає сенсу напружуватися та зубрити п’ять точних наук. Їм дають право розвиватися самостійно.

Коля: – В Сполучених Штатах дуже багато профорієнтаційних програм. Тобто усе спрямовано на те, щоб учень якомога раніше визначився з тією професією, яка його цікавить. Навіть якщо абітурієнт не визначився зі своєю бажаною професією, у них є можливість перших два курси повчитись азам різних спеціальностей, а не вивчати одну конкретну для того, аби знайти для себе оптимальний варіант. В Україні у дітей відкривається неймовірно широкий вибір, тому, коли приходить час обирати, вони не знають куди їм варто піти. 

Н: – Цікаво також те, що у американських школах немає одного класу. Така незвична, як для України, система є результатом того, що кожен учень обирає для себе сам більшість предметів. Так дуже легко завести друзів у всій школі. Натомість в Україні клас, за час спільного навчання, стає повноцінною сім’єю. Скрізь є свої плюси та мінуси.

«ОВ»: – Чи є якісь предмети, які ви відкрили для себе по-новому в Америці?

Н: – Там більше практики на уроках. Тобто ти можеш на хімії не просто подивитися на формулу реакції, а ще й, змішавши компоненти, побачити її наочно.

К: – Якщо це був урок біології, то для того, аби ми на власні очі побачили, як побудовані організми деяких тварин, нам приносили котів (яких заздалегідь знаходили вже мертвими) і ми їх розрізали.

Н: – Коли ми проходили будову серця, то лаборант винесла кожному по зразку, щоб ми побачили зсередини, а не на картинці, як усе влаштовано.

«ОВ»: – Чим вам вдалося здивувати американців?

К: – Найбільше вони здивувалися, коли я сказав, що в нашій школі викладають близько 18 предметів. Мої співрозмовники округлили очі та почали розпитувати: «А чому так багато?», «Як ви усе встигаєте?»,  «Як можна вивчити такі різні науки та у такій кількості?».

«ОВ»: – Ви вже не з чуток знаєте, як відбувається навчальний процес в Сполучених Штатах, та й із нашою системою освіти ви також добре знайомі. На вашу думку, краще навчатися в США чи в Україні?

Н: – Сказати, яка освітня система краща, неможливо, оскільки вони дуже різняться між собою. Проте, навчання в Україні дає більше результатів, адже наші діти отримують базові знання з більшої кількості предметів. Натомість американський учень може похвалитися поглибленими знаннями в певній науці. 

К: – Школярі у штатах добре можуть володіти якоюсь конкретною наукою, тому діалог на іншу тему їм буде доволі важко підтримати. 

«ОВ»: – Отже, українських учнів у цьому плані можна назвати більш різносторонньо розвиненими особистостями.

Н: – Так, адже для того, аби вступити до університету в Сполучених Штатах, необхідно пройти основні тести (з мови, наук, що стосуються подальшої професії та математики). Офіційна статистика підтверджує, що українці найкраще всіх у світі справляються з цим математичним тестом.

К: – У нас є базові знання з різних предметів. І хоча ця база не така велика, як у американців, але нам цього вистачає. Американські учні ж, у свою чергу, студіюють науки, потрібні для майбутньої професії.

«ОВ»: – Що вам сподобалось у американській школі, що б ви хотіли бачити в українських навчальних закладах?

Н: – Дуже широкий вибір предметів розвивального плану: і фотографія, і музика, і танці, чи гра на кларнеті, можна на гітарі, театральне мистецтво і багато іншого. Усе, чого твоїй душі захочеться.

Секції

«ОВ»: – Стосовно позакласних занять, це популярно серед сучасних американських школярів?

К: – Це не те, що популярно, це, скоріше, вже увійшло в норму. Кожен учень ходить на якусь секцію (на гольф, хокей, плавання і т. ін.). Особисто я ходив на футбол.

Н: – Я ходила на черлідинг (авт. – це вид спорту, який поєднує в собі елементи шоу, танці, гімнастику й акробатику) та на трек (це біг, стрибки з жердиною). Тут я для себе відкрила, що американці дещо знають про Україну, адже мені говорили: «Ну, ти ж у нас Сергій Бубка».

«ОВ»: – Які позитивні якості у сфері позакласних секцій ви б хотіли запозичити від американців?

Н: – У нас більшість позакласних занять, секцій чи гуртків комерційного характеру. І більшість учнів через нестачу коштів не розвивають ту чи іншу свої сторони. Ми маємо самі приділяти увагу розвиткові, а у США школа надає учням можливість безкоштовно відвідувати секції, які їх цікавлять.

«ОВ»: – Чи є якась система заохочення учнів, які займаються спортом?

Н: – Так, є. До того ж, досить потужна. Для прикладу, у моїй школі була дівчинка, яка займалася водним поло. І у старшій школі три університети запропонували їй свої стипендії (тобто можливість за рахунок навчального закладу безкоштовно отримати освіту, проживання та додаткові фінансові надбавки).

 «Прийомна родина»

«ОВ»: – Як ви адаптувалися до нового незвичного життя?

К: – Багато залежить від так званої «прийомної сім’ї». У мене була хороша сім’я. Вони мене одразу повезли у різні цікаві місця, показали красиві місцини. Ми з ними дуже весело проводили час. У школі я також досить швидко знайшов друзів, тому часу на смуток майже не мав.

Н: – До Америки я думала, що я знаю англійську мову, але приїхавши в Штати, зрозуміла, що я її взагалі не знаю.  Тоді мені дуже допомогла моя «прийомна сім’я». Вони пояснювали незрозумілі звороти та фразеологізми через побічні поняття. Перший час, доки я ходила трохи розгублена, брати і сестри «прийомної сім’ї» мені дещо пояснювали, показували що де знаходиться і т. ін. Спочатку було досить важко призвичаїтися до нової обстановки. Хотілося із тими, хто приїхав також по програмі обміну, говорити українською або російською, проте краще за все увійти у це середовище й розмовляти англійською, тоді процес звикання пройде набагато простіше. 

«ОВ»: – Як вас змінила ця подорож?

Н: – Набрала кілограм (сміється). По-перше, підвищила рівень своєї англійської мови. По-друге, відкрила для себе нові можливості та перспективи. Але моя мама говорить, що я взагалі не змінилася.

«ОВ»: – Чи стали ви самостійнішими за час поїздки?

Н: – Усі думають, що ми їдемо без батьків, а отже й життя буде самостійним. Ну, я б так не сказала. Там нас так само опікала сім’я. До них можна звернутися з різними питаннями. Усе, як і у звичайній родині.

«ОВ»: – Чи часто ви відвідували якісь масові заходи?

К: – Так! Якщо ти приїжджаєш в Америку, сидиш вдома, то у тебе немає друзів, ти майже ні з ким не спілкуєшся. Який сенс тоді їхати так далеко? Вдома можна посидіти і в Україні. 

Н: – Багато людей просто не знаходить собі компанію, друзів. Виходить, що вони просто витрачають свій рік. 

К: – Дуже важливий підбір сім’ї. Коли проходиш «FLEX», ти повинен написати про себе (відверто та правдиво), щоб вони знайшли сім’ю, що має подібні з твоїми інтереси. Важливо не брехати! Тоді буде цікаво та весело.

Про штат

«ОВ»: – Зараз дуже модним став гастрономічний туризм. Чи вдалося вам через традиційні американські страви відчути дух Америки?

Н: – У нашому штаті (ми разом були в Каліфорнії) звичною вважається мексиканська кухня. Тобто там традиційними вважаються буріто, тако, фахітос.

К: – Така ситуація спричинена географічним розташуванням штату. У моїй школі було близько 80% мексиканців. Там більшість іспанською розмовляла. 

«ОВ»: – Багато хто з туристів бідкається, що у Сполучених Штатах високі податки. 

К: – Так. Можна побачити одну вартість товару на ціннику, а на касі, з урахуванням податку, буде зовсім інша ціна. Податки там і справді величезні (звичайно, залежно від штату), тому це не стереотип. 

Н: – Є штати, наприклад, Індіана, Нью-Гемпшир у яких взагалі немає відсотків податку. Але у Каліфорнії він непомірно великий.

Волонтерство

«ОВ»: – В Україні зовсім нещодавно почало бути популярним таке явище як волонтерство. В Америці – це вже швидше перетворилося на традицію. Як США впроваджує у життя своїх громадян таку безоплатну діяльність?

Н: – В Америці з дитинства привчають, що необхідно допомагати один одному. Я вважаю, що це дуже правильно, адже вони працюють на користь суспільства. Учнів привчають до цього, оскільки, якщо хочеш отримувати стипендію, тоді ти повинен, окрім високих оцінок чи спортивних досягнень, мати обов’язково відпрацьовані години волонтерської діяльності (від 50 год). Деякі коледжі навіть не приймають на навчання абітурієнтів, які не є волонтерами.

«ОВ»: – Ви займалися волонтерством за час своєї подорожі?

Н: – Однією з умов нашої програми були обов’язкові 100 годин волонтерської діяльності. Це був новий та цікавий для мене досвід.

Зовнішній вигляд та статус

«ОВ»: – Що вас здивувало в поведінці людей найбільше?

Н: – Люди взагалі не заморочуються стосовно свого зовнішнього вигляду. Ніхто не буде тебе засуджувати за те, у чому ти прийшов до школу. Ти можеш прийти у ковдрі та піжамі, але якщо ти прийшов за знаннями, то це нікого не цікавить. Важливо лише те, яка ти людина.

К: – Там просто неважливо, чи у брендовому одязі ти ходиш. Там нікому нічого не потрібно доводити. Усі, у більшості, живуть в достатку і нікого не хвилює, є у тебе Mercedes, чи його у тебе немає.

«ОВ»: – Чи у всьому вони дотримуються правил рівності?

К: – Скажімо так, якщо ти порушуєш правила, незважаючи на те, олігарх ти чи студент, тебе все одно оштрафують. В Америці однаково, який у тебе статус, у що ти одягаєшся, де ти живеш та що жуєш, усі дивляться на особистість і її діяльність. 

Озброєння інформацією

 «ОВ»: – Як ви дізналися про цю програму?

Н: – Сиджу я у кабінеті, заходить Олена Григорівна (авт. – вчитель англійської мови), посміхається мені й говорить: «Наталю, ти добре знаєш англійську, отже ти й поїдеш на програму». Я сиджу й не розумію, що воно таке і чого від мене хочуть. Але потім усе пояснили детальніше, я зацікавилась і почала готуватися до тестів.

К: – Насправді мені дуже сподобалось, що нас проінформували стосовно «FLEX». Після 9 класу моя сім’я переїхала сюди з Луганська і там нам взагалі нічого не було відомо про цю програму. Багато хто з моїх колишніх однокласників добре володів англійською, проте не поїхали за жодною із подібних програм, тому що просто не знали про їхнє існування. А тут усе по-іншому. Нас усіх зібрали і сказали: «У вас хороша англійська, отож ви їдете».

«ОВ»: – З якими стереотипами у американців пов’язана Україна?

Н: – Там, чесно кажучи, ніхто про нашу країну не знає. Деякі діти думали, що Україна знаходиться в Мексиці. Більшість, звичайно,  знає де вона, хтось може знати про революцію, про те, що у нас відбувається зараз збройний конфлікт. Але це усе, знову ж таки, в загальних рисах.

К: – Словом, вони знають, що є така країна. Для того ми й поїхали туди, щоб розповісти про нашу культуру і державу.

 «ОВ»: – Як ви для себе визначили основну мету цієї програми?

К: – Ціль програми не базується на тому, щоб українська молодь з високим рівнем англійської виїжджала за кордон. Її основа полягає в тому, щоб розвивати Україну, налагоджувати контакти з іншими країнами та, зрештою, переносити усі позитивні сторони в наше сьогодення.

Н: – Порівняти Україну зі США, зробити для себе висновки та змінити щось тут. Відкрити щось нове для себе – це, напевно, найголовніше.

 «ОВ»: – Чи розглядали ви у подальшому можливість працювати за кордоном?

К: – Від «FLEX» є пропозиції поїхати у різні місця, повчитися там, але основною метою є те, щоб ми повернулися в свою країну із закордонним досвідом. Багато хто не повертається після програм, залишаючись там працювати або вчитися далі, проте я поки що не зробив свій вибір. Наразі повернувся в Україну, планую тут довчитися, а далі – життя покаже.

Н: – Програма «FLEX» відкриває не лише дорогу в Америку, а й пропонує побувати у безлічі країн світу. Але як би там не було, не потрібно втрачати зв’язків з Україною, адже ми є українці і маємо багато зробити для покращення України, не тільки для себе. Тобто якщо навіть я і буду в майбутньому працювати за кордоном, то, скоріш за все, це буде якась міжнародна компанія, яка буде співпрацювати з Україною.

   Приємно чути від молодих та амбіційних людей, що вони свідомо повертаються до своєї країни для того, аби покращити її, передати отриманий досвід. Незважаючи на недоліки, у них вистачає сили для того, щоб усе проаналізувати. Так, наша країна не ідеальна і її рівень в усіх сферах можна підвищувати доволі довго, проте доки є люди, які щось хочуть тут змінити та повертаються на Батьківщину навіть після того, як побачили хороше життя (також не без нюансів), у нас є майбутнє.

Олена Красовська "Обухівські вісті"

Минулого навчального року у цій програмі «FLEX» брала також участь, учениця 9 класу Підгірцівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, Богословська Світлана. А сприяла її вибору учитель інформатики нашої школи та заступник директора з НВР Підгірцівської ЗОШ І-ІІІ ст. Шевченко Алла Вікторівна. Ця учениця подолала три тури випробувань, і лише у вирішальному етапі втратила надію поїхати на навчання до США. Проте і  цього навчального року учениця вже 10 класу прагнутиме здійснити свою мрію.

Побажаємо всій талановитій молоді Обухівщини проявляти себе як найкраще, та прославляти край Андрія Малишка в її найкращих традиціях.

А.П.Шевченко

Категорія: Події Обухівщини | Переглядів: 352 | Додав: Ayverso | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
avatar
Хостинг від uCoz

НВК "СЗОШ І-ІІІ ст.№1-ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. А.С.Малишка" © 2019