Існують розбіжності у платі за навчання, адміністративних витратах, наданні грантів та позик у країнах Європи – це зазначається у аналітичній доповіді агентства Єврокомісії «Евридіка» (Eurydice), яка охоплює 33 європейські країни.

У Німеччині, найбільшій країні Європи, деяким землям було дозволено ввести плату за навчання у 2007 році. Однак, в останні роки від цієї практики поступово відмовлялися і в 2014-15 навчальному році вперше в країні не стягуватиметься плата за навчання.

Естонія значно змінила свою фінансову систему в 2014 році, пов’язавши плату за навчання з ефективністю: оплачують навчання лише ті студенти, які мають проблеми у навчанні, наприклад, не набирають достатньої кількості балів за рік. Схожа ситуація щодо плати за навчання і в інших країнах, включаючи Чехію, Іспанію, Хорватію, Угорщину, Австрію, Польщу та Словаччину.

У Великобританії у 2012 році було проведено радикальну реформу системи вищої освіти, наразі в країні найвища плата за навчання в Європі. Плата встановлюється вищими навчальними закладами і складає максимум 9000 фунтів стерлінгів (11377 євро) на рік.

На відміну від інших європейських країн плата за навчання не стягується одразу, а тільки після закінчення навчального закладу, коли заробіток студента перевищує певну межу (21000 фунтів стерлінгів). Відносно висока плата сплачується студентами в Ірландії, Італії, Латвії, Литві, Угорщині, Нідерландах та Словенії.

Плата за навчання в Чехії складає менше ніж 50 євро на рік і стягується для покриття адміністративних витрат.

У Литві та Угорщині більшість студентів не платять внески, оскільки навчаються на бюджетній основі. Така система критикується, адже бюджетні місця, як правило, надаються на підставі академічної успішності, що унеможливлює подолання соціальної несправедливості.
У Словенії тільки заочники та іноземні студенти (з-поза меж ЄС) оплачують навчання.

«Європа вкрай потребує поліпшення доступу до вищої освіти для молоді. Це не тільки значно підвищує шанси молодих людей отримати хорошу роботу, але також покращує економіки, які потребують інновацій і творчих підходів талановитих випускників», – зазначила Андрулла Василіу, комісар ЄС з питань освіти, культури, багатомовності та молоді.

За її словами держави-члени ЄС, в яких студенти оплачують навчання, повинні вживати додаткових заходів, наприклад запроваджувати гранти, щоб забезпечити рівний доступ до вищої освіти для всіх, особливо для студентів з малозабезпечених сімей.

У більшості європейських країн меншість студентів отримує грантову підтримку. У дев'яти країнах всі (Кіпр, Данія, Мальта, Фінляндія) або більшість студентів (Люксембург, Нідерланди, Сполучене Королівство (Шотландія), Швеція, Норвегія) отримують гранти. Ісландія – єдина країна, яка не надає грантів, хоча це наразі обговорюється.

У деяких країнах гранти присуджуються на основі фінансових потреб всіх або певних категорій студентів. Так, Данія, Фінляндія і Швеція пропонують універсальні гранти для студентів очного відділення за умови виконання основних вимог до успішного навчання; інші країни практикують так звану «підтримку на основі досягнень», яка теж має форму гранту.

Майже всі країни поєднують два критерії: фінансова потреба і особисті досягнення студентів. Лише в Греції і Чорногорії не враховуються фінансові потреби студентів.

Приблизно в половині охоплених дослідженням країн практикують фінансову підтримку студентів у формі надання кредиту. Підтримка залежить від загальних сімейних обставин і не надається безпосередньо студентам, але в якості податкових пільг для батьків або допомоги родині.