Волосся. Воно — симфонiя. Шовкове, неслухняне, золоте, кольору спілих каштанiв. Скiльки поетичних слiв присвячено йому! Воно  дане нам не просто для краси. Як стверджують ученi, волосся — зв’язок iз космосом, воно не тільки накопичує енергiю, а й зберігає iнформацiю.

Ллються коси, як ранкові роси,

В ланцюгах сріблястих, золотих.

Що є краще за дівочі коси

І троянди, вплетені у них?

Такими словами розпочався виховний захід в НВК «СЗОШ –ЗОШ №1 імені А.С. Малишка» присвячений символу дівоцтва - косі, яка була гордістю дівчини, вираженням її цнотливості, честі. До свята вшанування коси готувалися не один день. Перше, що зробили, - це виміряли довжину дівочої розкоші в учениць школи з 5 до  11 класу. І виявили, що найдовша і найрозкішніша  коса в Ілони Савіцької, учениці 7-Б класу. Цей факт був засвідчений дипломом та грошовою премією, що вручив директор НВК  «СЗОШ –ЗОШ №1 імені А.С. Малишка» П.Г. Демчук.

Учасниці  заздалегідь розділилися на групи, щоб  продемонструвати своє уміння доглядати за косою. Здавна в Україні існував непорушний звичай: умившись вранці, дівчина мусила перш за все розчесати та заплести косу. Якщо ж вона сідала до столу або бралася до роботи з нерозчесаним волоссям, то про неї казали люди: «У неї на голові сорока гніздо вила», або «У неї в косах сім чортів кублилося». Споконвіків дівоча коса була своєрідною візиткою охайності. Як стежить юнка за своїм власним волоссям, такою, вважалося, у майбутньому буде господиня – чепурною, працьовитою або ж неохайною чи лінькуватою. Тому матері з особливою наполегливістю намагалися з раннього віку привчити дитину до охайності, щоб знала традиційні закони моралі. «Яка коса – така й краса», «Подивися на косу, а подумай про господиню», – говорили в народі. Завдання для першої групи учасниць: продемонструвати своє уміння заплітати косу.

Але для гарної коси потрібно мати розкішне волосся. Дівчат змалку привчали доглядати за волоссям, щоб воно росло швидше і було красивим. А для цього існувало безліч рецептів: чим мити, зміцнювати,  полоскати волосся, щоб воно мало приємний запах. Про народні рецепти догляду  розповіли учасниці, у яких найдовші коси: Ілона Савіцька (76 сантиметрів), Юрченко Тетяна (58 сантиметрів), Верхова Ксенія (57 сантиметрів)  та Іщенко Оксана (61 сантиметр).

Наступна група учасниць Віка Діденко, Надія Трацька, Анастасія Гетьман, Марія Шарук та Аня Мартиненко демонстрували уміння робити  зачіски, в основі яких  коса.

Усе дійство супроводжувалося піснями.  «Розпустили кучері дівчата» виконали учениці 8-А класу, про «Мамину косу» розповіли дівчатка з 8-Б , «Кучерики» заспівали Аня Мазепа Та Ліля Чабан. Ліричності заходу додали піснею «Ой у вишневому саду», а коли вийшли на сцену хлопці 8-А та 8-Б класів – присутні завмерли в очікуванні. Юнаки виконали «Розпрягайте, хлопці, коней», яку підхопили всі. Особливу домашню атмосферу  вдалося створити завдяки учителю музичного мистецтва Д.О. Дмитренку. Адже пісні супроводжувалися грою на баяні. Ніжності, вишуканості додавали ведучі Анастасія Кущ та Аліна Діденко. Не залишили нікого байдужими читці Тетяна Фесан, Інна Саєнко, Даніл Бакуненко, Артур Некрасов, Вікторія Архипенко та Роман Злотов. Емоції від побаченого та почутого прозвучали в заключному слові директора НВК П.Г. Демчука.

Савіцька Ілона

19 листопада учні 8-А та 8-Б класів разом з класними керівниками Т.М. Безкровною та О.М. Щербань зробили перший крок, щоб повернути до життя ще один звичай – шанування дівочої коси. І хочеться вірити, що він оживе, наповниться новим змістом і буде передаватися  новим поколінням.

                                                                     Класні керівники 8-А, 8-Б класів

                                                                     Т.М. Безкровна та О.М. Щербань