31 січня у НВК "СЗОШ-ЗОШ І-ІІІ ст.№1 ім.А.С.Малишка" відбулася традиційна зустріч педагогічного та учнівського колективів з випускниками минулих років.

Яскравою подією свята стала присутність значної кількості випускників 1965 року, які завершили навчання 50 років потому. 

Серед випускників була і вчитель навчального закладу, Кабанець Катерина Мусіївна. Випускники виконали "Пісню про рушник" нашого видатного земляка А.С.Малишка. Весь зал допомагав у виконанні пісні.

Роки-кілометри відлічує доля
На трасі життя, що у даль пролягла.
Ви знову у рідній зібралися школі
Вона вам і храмом, і домом була.

Спливають роки. Вони стирають з пам‘яті деякі події та школа назавжди залишається для кожного з нас тим оберегом дитинства, з якого беруть старт всі життєві перемоги. Отож, кожен вечір шкільних друзів – це завжди зустріч з юністю, з тими незабутніми роками дитинства, де були перші успіхи і невдачі, перші світанки і перше кохання.

Стало вже доброю традицією у школах Обухова в кінці січня влаштовувати зустрічі з випускниками минулих років. Ось і минулої суботи така зустріч відбулася в Обухівській СЗОШ №1 імені А. Малишка, тепла, зворушлива зустріч з дитинством та юністю.

У цей вечір - вечір зустрічі випускників, в теплому затишному залі, незважаючи на дощову і вітряну погоду за вікном, зібралися істинні фанати та друзі школи, з вогниками в очах, чарівними посмішками і відкритими серцями. На зустріч із молодістю та вчителями завітали випускники різних років: і ті, які закінчили школу 50, 45, 40, 35, 30, 25, 20, 15, 10, 5 років тому, і минулорічні одинадцятикласники.  У малишківців вечір зустрічі шкільних друзів – це справжнє свято всіх поколінь, яке завжди проходить в дружній, по-домашньому теплій атмосфері. В рідній школі всі почувають себе хлоп‘ятками і дівчатками, якими були 10 чи 30 років тому, коли бігали шкільними коридорами, жартували, сміялися. Можливо,радісним смутком того, що не повернеться, але довгожданною мрією защемів у їхній душі вогник зустрічі.

Школа зустріла своїх колишніх учнів "Шкільним вальсом", який лунав із радіовузла.  Колишні учні побували  у своїх кабінетах, аби разом з учителями згадати незабутні миттєвості шкільного життя й ще хоч на мить повернутися у дитинство.  В просторому коридорі школи глядачі зібралися на святкову програму, підготовлену учнями славетної школи.

Директор школи Петро Демчук тепло і щиро по-батьківськи привітав своїх учнів:

-Чи важко нині працюється в школі? Нелегко. Але тут працює такий колектив, який вирішує всі проблеми і завдання на належному рівні. В цій школі працюють великі патріоти України, які живуть і трудяться в ногу з часом. Так, зокрема,з двадцяти двох навчальних кабінетів і класів, 21 оснащений сучасними засобами навчання з використанням електронних носіїв. Це говорить про те, що ми створили таку потужну навчальну базу, яку не соромно показати на найвищому рівні,- сказав керівник навчального закладу.

Проходять роки… Учні прощаються зі школою, ідуть у нове життя. Скільки прекрасних справ на рахунку випускників цієї школи. Приємним   було те, що серед випускників школи   багато саме визнаних людей у місті і далеко за його межами. Вони ділились з учнями   спогадами про шкільні роки, спогадами про улюблених вчителів та пригадували цікаві шкільні історії. Розповіді велись дуже щиро   та від «душі». Відчувалось, що кожен із запрошених продовжує любити свою рідну школу. Ось ці поважні чоловіки і хлопці, красиві жінки і дівчата бігали колись коридорами рідної школи, вчили уроки і писали контрольні роботи, з- нетерпінням чекали дзвінка на перерву. Тепер вони вчені, юристи, економісти, педагоги, лікарі. Але в кожного йокає серце, коли вони проходять повз рідну школу, коли зустрічають вчителів, однокласників, коли приводять уже своїх дітей  і внуків у рідну школу.

Це свято дало можливість випускникам поринути у безтурботні і щасливі дитячі літа, кожен пригадав улюблений предмет і вчителя, цікавий епізод із шкільного життя, перше кохання. В їхніх серцях пробудилось те, що не повторюється і не забувається. Багато з них у цей момент зрозуміли, що життя – то мить. Здавалось, що недавно закінчили школу, а вже стоять на порозі пенсійного віку. І як з‘ясувалось, дечого й не встигли ще зробити, сказати, відкрити своїх почуттів. Десь у вирі літ загубилися їхні добрі слова до своїх наставників, однокласників.

Важко словами передати ті емоції, той стан душі людей, котрі не бачилися п‘ятдесят років. А на зустріч з юністю їх прибуло аж 22. Не відразу й впізнали один одного. Треба було знайомитись заново. Вони були дуже щасливі, коли зустрілися в стінах своєї рідної школи. Незабутніми були їхні спогади про першу вчительку, яка навчила їх писати першу літеру, перше слово, була для них, наче друга мама. На жаль, багатьох учителів і навіть однокласників уже нема серед них – вони відійшли у вічність. Родзинкою вечора став "хор", який організували експромтом на сцені випускники  1965 року. Для всіх учителів та присутніх вони виконали пісню свого знаменитого земляка Андрія Малишка "Рушник", яку підтримав увесь зал.

Школярі підготували для випускників школи концертну програму.   Пісні та сценки на шкільну тематику повернули випускників у чудові шкільні роки.

За далекими порогами юності залишається рідна школа. Та світлішає,  стає радісно серед цього невпинного бігу робочих днів, серед невідкладних справ, коли знаєш, що у рідному місті, серед змужнілих роками ровесників, зоріють неповторні юнацькі спомини і ясніють вікна рідної школи, звуть лебединою піснею в далеку мить шкільного дзвоника. Повертайтеся в країну дитинства, де вас кожного знають по іменах, люблять і завжди раді бачити!

Володимир Світан

В школу як завжди завітало багато випускників різних років. 

Випускники 1985 року (30 років)

Випускники 1990 року (25 років)

Випускники 1995 року (20 років)

Випускники 2000 року (15 років)

Випускники 2005 року (10 років)

Випускники 2008 року

Випускники 1990 року разом з директором НВК Демчуком П.Г та його заступником Мажугою В.Д.

Вчителі

Фото та відео Шевченка А.П, та Шевченко А.В.