Творчість

Юрій Васильович Киянченко народився 11 травня 1911 року в селі Обухів Київської губернії в сім'ї Василя Івановича та Марії Федорівни. 

У народженні був названий Юрій, а після обміну паспортів у 1945 році був записаний як Георгій. Навчався в Обухівській повітовій школі.

 У 1932 році закінчив дворічну Київську художньо-індустріальну школу.

 З 1932 по 1939 рік навчався в Київському інституті пролетарського мистецтва (з 1934 року Київський державний художній інститут), де його викладачами були К. Н. Єлева, П. Г. Волокидіна, А. А . Шовкуненка, К. Д. Трохименко. Після закінчення інституту викладає в Київській державній художній школі. 

У 1933 році Юрій Киянченко знайомиться зі своєю майбутньою дружиною - Надією Компанієць. З 1939 року брав участь у регіональних, а потім у республіканських і всесоюзних художніх виставках. Член Спілки художників СРСР. 

У жовтні 1941 року художник отримав повістку і був мобілізований до лав Червоної Армії. Через два місяці потрапив в оточення в "Київському котлі" і був узятий в полон. Юрій потрапляє в концентраційний табір "Хорольська яма" під Полтавою. Але дружині Надії дивом вдалося витягти чоловіка з ув'язнення і вони повертаються до Києва. 

Період 1942-1945 р.р. - Час мандрів сім'ї Киянченко по території окупованої України та Європи: спочатку вони живуть у Львові, потім їдуть до Чехії, потім до Австрії. Там вони і зустріли прихід Червоної Армії і Юрій був був відправлений у угорський містечко Влашим, на кордоні з Чехією, в табір для інтернованих. Завдяки сприянню родича, який був офіцером НКВС і до якого звернувся за допомогою батько Надії, подружжю Киянченко дозволяють залишити табір і відправитися додому. Це був грудень 1945 року. 

У Києві Георгій починає працювати в майстерні Київського товариства художників, веде художню студію. 

Картини, які Киянченко Г.В. пише в кінці 1940-х на початку 1950-х років з успіхом виставляються на республіканських і всесоюзних виставках. 

У 1954 році родина Киянченко від Спілки художників отримує майстерню на території Києво-Печерської Лаври. У цьому ж будинку були майстерні Михайла Дерегуса, Степана Кириченко, Михайла Чепіка, Онуфрія Бизюкова. 

Георгій Киянченко часто виїжджав у творчі відрядження. Їздив в обов'язкові поїздки на гіганти соціалістичних будівництв, а для душі любив бувати на етюдах, виходячи на катері на Дніпро. 

Митець працював у царині станкового живопису. Серед його робіт є й тематичні картини, і пейзажі, і портрети, і натюрморти, і плакати. 

Георгій Киянченко помер 19 червня 1989 року.

У 1993 році відбулася виставка творів Г. В. Киянченко і Н. Д. Компанієць-Киянченко в Державному музеї українського образотворчого мистецтва в Києві. 

Твори Георгія Васильовича Киянченко представлені в Національному художньому музеї України, в музейних, галерейних та приватних збірках в Україні та за її межами. 

Киянченко Г.В. Ти на панщині, а я в неволі. 1963-1964 рр. Х.,м. 203х165 см

Киянченко Г.В.: Човни на Дніпрі, 1955, 37х45, картон, олія 

За матеріалами: art-nostalgie.com.ua