Творчість

Спілкування – це передача певної інформації. Обмін нею між людьми. Інше значення  -  культура мови – уміння правильно говорити й писати, добирати мовні засоби відповідно до мети й обставин спілкування, грамотно, логічно, точно  й виразно передавати засобами мовлення свої  думки, почуття й переживання. Мові  високої  культури властиві багатство  словника, різноманітність граматичних форм  і  синтаксичних конструкцій, логічна стук рура та виразність. Мовлення завжди індивідуальне. Хоча люди й користуються однією мовою, їхнє  мовлення , залежно  від віку. Освіти. Професії, середовища, у якому вони живуть, різниться особливим добором слів, манерою  будувати речення.  Ще давньогрецький філософ Сократ сказав: «Заговори, щоб я тебе побачив», указуючи тим самим на велике значення  мовлення в характеристиці людини.

У кожній сфері суспільного життя існують свої правила і закони мовного спілкування. Молодь  опановує їх у міру інтелектуального вдосконалення й  громадянського зростання. На жаль,  часто на вулиці ми можемо почути з вуст людей нецензурну  лексику. Це свідчить їхньому невмінню виражати свої думки. А особливо  неприємно, коли нецензурна лексика звучить з вуст молодої дівчини, майбутньої матері. Батьки повинні з ранніх літ  навчати дитину красномовно володіти словом. Але  як вони  можуть  навчити володіти дітей рідною  мовою, коли вони самі  недосконалі ? Тож грамотно володіти мовою  повинні, в першу чергу, батьки. Сьогодні  потрібно дбати  про створення   відповідної мовної атмосфери в дошкільних  і шкільних  закладах, підвищення  привабливості й  інформативної  та інтелектуальної насиченості українського друкованого слова, впровадження української мови в комп’ютерні  й інтернет-технології.

Між рівнем освідченості, загальної культури і рівнем мовної культури  існує чітка  співмірність  і залежність. Формування  мовної культури. Тобто усного і писемного мовлення, навичок і поведінки мовного спілкування, відбувається поступово й неухильно за умови, що мовець свідомо ставиться до  свого  вдосконалення і має на меті домогтися високої мовної та мовленнєвої культури

Жук  Анна

учениця 10 – Б класу

Що для нас є спілкування? Мабуть, кожен розуміє це по-своєму. Адже з вуст кожної  людини ллється зовсім різна  словесна ріка. В  одних – ріка красномовства, інші ж дозволяють собі  трохи  бруду, а у третіх – саме болото.

Мовлення  кожного вказує на його багатство душі, на красу свідомості. Приємно чути  мовлення  чисте, дзвінке, мов джерельце рано-вранці. Приємно  чути слова ввічливості, що вказують на культурність, інтелектуальність кожної особистості. Та,  на жаль, є люди, які дозволяють собі словечка,що зовсім  негармонійні з культурою спілкування. Ще гірше, коли жінка, мати, вживає нецензурну лексику в присутності своїх дітей, які  засвоюють все зі швидкістю звуку. Часто на вулиці ми чуємо  бруд, що ллється з вуст нетверезих чоловіків, а й  діти-школярі також вдало копіюють своїх батьків, родичів, перехожих на вулиці.  Якщо  словниковий запас збагачений нецензурними словами – це круто: так  думає  чи не  кожен школяр, що стоїть з цигаркою в руці. Та, на  щастя. Є й ті, хто намагаються очистити свою словесну річку і оминути болотний бруд. Високоморальна  людина не дозволить  оскверняти свої вуста. Високоморальна людина буде  очищати своє мовлення та мовлення інших.

 Якби всі усвідомлювали, що вміння спілкуватися  - це скарб, який  потрібно оберігати, очищати, то  на мою думку, наша мова зазвучала б на весь світ ще з  більшою силою.

То ж не оскверняйте  свої вуста !

Шевченко  Андрій,

учень 7 класу   

У спілкуванні  людина виявляє себе як  індивід, тобто показує рівень інтелекту, освітченості, вихованості.

Сучасні  людині доводиться  діяти відразу у кількох життєвих сферах: у родинній, у навчальній ( якщо вона вчиться у певному закдладі), у професійній ( якщо вона працює), у соціальній ( поза межами трьох попередніх – у транспорті, кафе, , на дискотеках тощо).

Нещодавно, йдучи по вулиці за двома підлітками, я мимоволі почула емоційну розмову, густо переплетену  нецензурною лексикою. На вигляд  дітям було не більше чотирнадцяти – п'ятнадцяти років – школярі.  Та   і в бесіді зустрічалось сдлово «школа». Я тоді подумала: « Нічого собі, лексичний запас  некультурних слів ! Деяких я ще ніколи й не чула !» Вуличний  лексикон дуже неприємно мене вразив і  змусив замислитися над питанням: чому молоді люди вживають нецензурні слова ? Що  це дає? Адже цьому не вчать, а ні в школі, а ні у вузі.

За свої 16 років життя я  мала щастя не почути з вуст своїх рідних мені людей: бабусі, дідуся,  батьків, жодного  лайливого слова. Повезло мені й з сусідами та друзями. В спілкуванні з  ними ні я, ні вони не використовують слова з не нормативної лексики. Але в повсякденному житті нецензурні слова  долетають до нас з засобів масової інформації: з інтернуту,  передач телебачення.

 Висновком всього -   сучасна молодь не вихована, у неї відсутня культура спілкування, якби батьки не вживали цих слів,  то у дитячому лексиконі їх би таки не було. Абсолютно відсутня культура  спілкування. Діти ж , як губка, вбирають у себе нецензурні слова, формуючи викривлену культуру мови.

Без  належного розвитку форм спілкування неможливе функціонування таких галузей, як виховання, освіта,  охорона здоров´я, наука, мистецтво, політика, підприємництво, тощо.

Спілкуючись, людина набуває власного  стилю спілкування.

Отже, готуючись до спілкування , слід враховувати реальну ситуацію, у якій  якій воно  відбуватиметься. Зорієнтуватись у ситуації, мовець повинен спланувати своє висловлювання: дібрати мовні засоби, форму його, стиль.