МИКОЛА ВАСИЛЬКІВСЬКИЙОн ті поля, садки, дороги,
Де він малим колись ходив.
Дуби у Стугні миють ноги -
Він так з дитинства їх любив.
І щиро слово серце крає,
Та я по правді вам скажу:
- Народ цю пісню пам'ятає,
А я ту пам'ять бережу...
Малишків краю, мій Обухів,
Поетом вславлена земля!
Тут пісню матері він слухав,
Босоніж бігав у поля.
Дорога тут під яворами
Йому у вічність пролягла.
І хата, вбрана рушниками,
Сліди дитинства зберегла,
ПЕТРО ШВЕЦЬОбухівських схилів люблю я красу
Ще з літ світлоюних, вразливих.
Крізь ночі і дні цю любов пронесу,
Крізь всі хуртовини і злив
...
Читати далі »